До нападу фашистів герой оповідання Шолохова "Доля людини", Андрій Соколов, жив так само, як більшість радянських людей. Демобілізувавшись після служби в Червоній Армії, втративши під час голоду батьків і маленьку сестричку, він почав працювати слюсарем на заводі, де й зустрів майбутню дружину, таку саму сироту Ірину. Жили вони дружно, у шлюбі народилися син та дві доньки. У двадцять дев'ятому році Андрій пересів за кермо, та так з того часу й не розлучався з машинами. Працював він день і ніч, заробляючи достатньо, щоб сім'я нічого не потребувала. Десять років прожили не знаючи горя, доки все не зруйнувала війна
