1) Метафоры , эпитеты и олицетворения
2) Само имя летописца является в истории значимым , так звали монаха , который перевёл Григория Отрепьева (Лжедмитрий 1-ого) через литовские границы , но позже сам выставил его самозванцем. Скорее всего Пимену не понравилось , что Григорий решил разыграть сценку "встреча сына с матерью" , через которую он пытался пойти через все свои искушения.
3) Пимен воспринимает свои труду ,как нечто большое , его отношение можно понять в следующих строчках : "..долг , завещанный от Бога.."
Объяснение:
Надеюсь
Я прочитав багато байок І. А. Крилова, але найбільше мені сподобалась байка "Камінь і Черв'як". Головні герої: Камінь, Черв'як, Дощ і Оповідач-автор.
Сюжет байки такий: Камінь, який Лежав на ниві, картав Дощик, що поливав землю. Камінь обурювався через те, що лежить на полі багато років і ніхто не подякував йому за це, а Дощу, що йшов дві-три години, усі раді. Черв'як сказав йому, щоб той замовк, бо Дощ зростив посіви, а Камінь займав лише місце на ниві.
Сюжет байки побудований на алегорії. Камінь нагадує ліниву і хвалькувату людину, Дощ — працьовиту людину, а Черв'як є втіленням об'єктивності.
Цей твір має соціальну спрямованість, оскільки викриває людей, які багато років знаходяться на певній посаді, але нічого важливого не роблять, самі себе розхвалюють і зневажають тих, хто за короткий термін своєю працею приніс реальну користь. Мораль, зосереджена наприкінці байки, звучить так:
Так хвалится иной, что служит сорок лет,
А проку в нем, как в этом Камне, нет.
До речі, останній рядок став у російській мові афоризмом. Можна дійти висновку, що тема цієї байки завжди актуальна, бо в усі часи існують і працьовиті люди, і ліниві та хвалькуваті.
