Образ Гамлета ігаємо в численних творах: німців Йоганна Вольфганга Ґете (роман «Учнівські роки Вільгельма Мейстера») та Бертольта Брехта (вірш «Про п’єсу Шекспіра “Гамлет”»), британця Тома Стоппарда (п’єса «Розенкранц і Гільденстерн мертві»), у поетичному доробку росіян Бориса Пастернака («Гамлет»), Володимира Висоцького («Мій Гамлет»), Олександра Блока («Я — Гамлет»), Марини Цвєтає- вої (цикл «Гамлет») і в багатьох інших шедеврах зарубіжної літератури.
Важливе місце образ Гамлета посідає і в українському письменстві. Йому, зокрема, присвячено поезії Максима Рильського «Як Гамлет, придивляюсь я до хмар...», «Принц Данський», Євгена Плужника «Ходить. Все ходить.», Леоніда Первомайського «Гамлет», Бориса Олійника «ХХ вік і Гамлет», Дмитра Павличка «Як Гамлет, я ходжу поміж гробами.», поему Миколи Бажана «Смерть Гамлета».
