1. Судаки жили в сел вка
2. Члени сім"ї Судаків - дід Андрій, його син Степан, дружина сина Палажка, старший син Степана - Петро (на той час вже козакував), середній син Степана - Павлусь, дочка Степана - Гануся.
3. Коли хлопці прощалися, Павлусь хотів віддати братові Петрові бублик з медом, який ще вчора їхня мати пекла. Брати полілили цей бублик порівно між собою.
4. У творі не вказано, що Петро не хотів іти в похід. У творі вказано, що Петро був відважний козак і не жалів себе, але перед походом йому стало ніяково від думки про те, що його можуть вбити і Павлусь залишиться круглим сиротою.
5. Їм на до прийшли козаки із сотні Андрія Недолі.
6. Козак Остап Тріска був смертельно поранений і помер на руках у своїх братів-козаків після битви .
7. Козаки (Семен Непорадний) взяв у полон сина Девлет-гірея - Мустафу.
8. Козакам вдалося відбити бранців у татар. Серед них був батько Петра і Павлуся - Степан.
9. Павлусь орієнтувався по зорях. Його цьому навчив дід Андрій.
10. Перед ночівлею в степу у балці "Павлусь з‘їв жменю смаженої в салі каші, напився з джерела води". Наступного дня перед ночівлею у печері біля річки - Павлусь зловив і запік на вогні рибу. "Павлусь не тямив, чи йому щось так смакувало, як оця риба".
11. У полон Павлуся взяв харциз, розбишака Карим.
12. Козаки здогадалися, що харциз бреше, тому що Семен Непорадний впізнав сідло і татарського коня, на якому Павлусь втік з вки, а пізніше подався до Криму. А про те, що харциз свій і зрадник козакам сказав татарин. Цитата: - Я його знаю, — каже татарин до сотника. — Він потурнак, татарам служить, людей продає. Його звуть Карим.
13. Харциз Карим був зрадником і розбійником. Недоля про нього каже цитата "Він відрікся Христа, пристав до нашого найтяжчого ворога, зраджував братів своїх, продавав християнські діти поганцям".
14. Козаки влаштували над Каримом суд і закарали до страти. Татарин Гусейн відрізав йому голову.
15. Павлуся купив татарин-крамар Сулейман на гостинця для свого сина Мустафи.
16. Павлусь не змирився з неволею у домі Сулеймана і при найближчій нагоді утік.
17. За те, що відмовився прийняти віру татарську, "збусурманитись" і був занадто зухвалим, Мустафа наказав вибити Павлуся і відіслати на службу до конюхів. За те, що Павлусь втік, укравши кращого коня, Мустафа наказав, тому, хто спіймає, щоб Павлуся покарав так: "сто нагаїв дротяних на спину, а коли від цього не здохне, так продати його першому стрічному татаринові". Але так як Павлусь вернувся сам, то сто нагаїв замінили на "двадцять дротянок і продати".
18. Павлусь розказав Девлет-гірею, що про долю його єдиного сина знає сестра Павлуся -Ганна, але її татари забрали в полон.
19. Павлусеві вдалося знайти Ганну фактично силами самих же татар, а за те, що Мустафу - сина Девлет-гірея - викупили живим і здоровим з полону, той обіцяв свободу Павлусеві і його сестрі.
20. Павлусь попросив цитата — Ні, майна я не хочу, а лиш ось що у Сулеймана-єфендія живе невільник Остап Швидкий, украї-нець, земляк мій... Викупи його і подаруй мені.
Объяснение: Почему? Потому что!
