написать сочинение по "Капитанской дочки" I. Тема нравственности в произведениях А.С.Пушкина.
II. Петр Гринев на страницах повести «Капитанская дочка».
1. Кто такой Петр Гринев (детство, воспитание).
2. Что хорошего дала Петру Гриневу его семья.
3. «Я чувствовал себя виноватым перед Савельичем…».
4. Гринев – офицер.
5. Любовь в жизни Петра Гринева.
6. Отношение к Швабрину («Мой взгляд вызывал презрение…»).
III. Чему учит Гринев читателя сегодня.

Очень интересное задание.
В одном обычном городе жил мальчик Гена. Он не верил ни в какие чудеса и считал , что волшебство( или что-то подобное) -глупости.
Однажды ночью он лег спать и ему приснился волшебный мир:там жили драконы, лилипуты и волшебные маленькие зверьки. Он завел себе во сне маленького питомца, но вот настало утро, зазвонил будильник и разбудил мальчика. Тот , поняв, что это был только сон очень расстроился. Теперь каждый вечер он старался лечь спать пораньше, чтобы заново очутиться в этом волшебном месте, он ухаживал за своим питомцем и хорошо проводил там время. И вот однажды, проснувшись, он увидел своего маленького дружка(питомца) рядом с собой, он очень обрадовался, но никому об этом не рассказывал. Сейчас он уже очень взрослый, но все еще хранит в секрете тот случай, хоть малыш все еще живет вместе с ним. Теперь он верит в чудеса, и вы поверьте в них тоже!

Гіпе́рбола вид тропа. Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності і підкреслення сказаної думки. Наприклад: «я казав це тисячу разів» або «височенний як дуб».
Епітет — визначення при слові, що впливає на його виразність.
Порівняння  - процес кількісного або якісного зіставлення різних властивостей (подібностей, відмінностей, переваг і недоліків) двох (і більше) об'єктів.
Мета́фора — один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.
Інве́рсія  — одна із стилістичних фігур поетичного мовлення, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні з очевидним порушенням синтаксичної конструкції задля емоційно-смислового увиразнення певного вислову: «Умовляють серця перебої» (В. Еллан) — тут додаток і підмет вжиті не на своїх місцях задля акцентного підкреслення слова «серця».
Ана́фора — єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.