Помагите с 4 по 10 тойсть 4 5 6 7 8 9 и 10 помагите

1. Бы

2. Виктор Юзефович Драгунский.

3. Повествование.

4. Сказка, рассказ.

5. Художественный.

6. Главный герой - мальчик Дениска (рассказчик). Мальчик Дениска хотел чтобы, все взрослые были как дети, а дети как взрослые, мир был устроен наоборот. Он хотел, чтобы он командовал своей маме, папе и бабушке и они выполняли все его приказы. А его родители и бабушка не любили этого. Просто мальчик Дениска мечтает о том, чтобы в семье стать главным человеком.

7. Мама, папа и бабушка.

8. С пониманием относиться к поступкам детей и не делать излишних замечаний.

9. Между взрослыми и детьми часто возникает недопонимание из-за разницы в интересах и стремлениях. Подобное недопонимание порождает различного рода замечания, которые взрослые делают детям. Дети в ответ на эти замечания обижаются, не понимая, что они делают не так, и порой мечтают поменяться местами со взрослыми, чтобы иметь возможность делать им замечания.

10. Незнакомых слов нет.

11. 1) О чём думал главный герой в начале рассказа?

2) Что бы сделал главный герой, если бы он стал главным?

3) На кого был похож герой рассказа, по выражению мамы?

4) Что герой рассказа приказал бы делать родителям после обеда?

5) Почему герой не успел придумать свою историю до конца?

12. В расскаже мне понравился главный герой, Дениска, который обладает богатым воображением и мысленно поставить себя на место взрослого человека.

Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.

Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати. Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.

Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.

Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.