Відповідь:
Новина про те, що Остпа заарештували і підозрюють, що він учасник розбійницької шайки, Соломію приголомшила. Цитата: "Соломія аж похолола, коли почула про таку напасть на Остапа. Вона з обуренням відкидала ті обвинувачення, розповідала всю свою історію, благала, мало не плакала". Всі її думки тепер крутилися лише навколо одного - як визволити Остапа з такої халепи. Цитата: "Все це було таке чуже, таке байдуже до Соломіїного горя, ще байдужіше, як плавні. І чого вони з Остапом забились сюди? Нащо вони стільки терпіли, стільки набідувалися на Бессарабії, мало не пожили смерті у плавнях? Чи не краще було б зігнити у панській неволі серед своїх людей?" Коли вона почула, що можна викупити Остапа, давши хабаря, то "Соломії трохи розвиднілось. Коли тільки річ у грошах,— вона заставить себе, а роздобуде їх. Вона від рота відриватиме кожен шматок, кожен шеляг складатиме на викуп".
Пояснення:
У каждой эпохи свой Чехов, и каждое поколение по-своему прочитывает его произведения, чтобы найти ответы на волнующие вопросы.
Антон Павлович поставил человека мерой всего сущего на Земле. Он выделял и высоко ценил в людях «особый талант – человеческий», и главным признаком этого таланта писатель назвал чуткость как живо реагировать на добро и зло чувствовать чужую боль, как свою собственную. А «если видит насилие, то ему кажется, что насилие совершается над ним».
Таким талантом писатель наделил многие созданные им персонажи. Эта воспринимать чужую боль как свою гнала его самого в слякотную ночь к больным холерой, обязывала по внутреннему голосу сострадания и гуманности собирать средства для голодающих детей Поволжья. Как утверждает герой «Скучной истории», «чувство сострадания и боль совести», которое испытывает человек, «когда видит несчастие, гораздо больше говорят о культуре и нравственном росте, чем ненависть и отвращение»
Объяснение:
наверное так сам смотри
