Роман Сервантеса «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі» вийшов в 1695 році в Іспанії. Головний герой книги – збіднілий дворянин, іспанський ідальго Дон Кіхот. Письменник описує героя свого твору як міцну, сильну, але напрочуд худорляву і високу за зростом людину, яка досить просто одягається в будні, а на свята наряджається у одяг з тонкого сукна з оксамитом.
Весь свій час Дон Кіхот проводив за читанням романів про лицарські подвиги і врешті-решт майже втратив від цього розум. Його захопила одна єдина думка – кинути усе і стати справжнім мандрівним лицарем. Адже на реальний оточуючий світ від дивився поглядом лицарів минулих часів. Його ніхто не розумів, з нього жартували і сміялися. Але Дон Кіхот, не зважаючи на усі свої дивацтва, вважав за обов’язок дотримуватися свого слова і дуже справедливо судив вчинки інших.
Слід сказати, що головний герой роману за своїм зовнішнім виглядом не дуже походив на лицаря. Та і його вірний зброєносець Санчо Панса, якого той узяв у подорож, був не дуже схожий на вірного помічника лицаря. Але незвичайними вони були тільки на вигляд, а у душі це були гідні люди, які прагнули відстоювати власну гідність і гідність тих людей, які, на їх думку, були принижені чи ображені.
Роман Сервантеса майже одразу набув неабиякої популярності, ім’я головного героя стало прозивним, а з часом з’явився навіть термін «донкіхотство».
Донкіхотство кожен розуміє по-своєму, його тлумачать по-різному, але більшість вважає, що це – відсутність почуття реальності, незвичайна поведінка людини, яка прагне боротися з тим чи іншим явищем, не розуміючи, що ця боротьба не принесе користі в кращому випадку, а в гіршому – може навіть нашкодити.
Але донкіхотство тим і корисне та важливе у будь-які часи, бо такі люди не бажають пристосовуватися до життя за умовами, за якими живуть інші, вони прагнуть змінити життя на краще і в чомусь його перетворити, вони щиро вірять у те, що зможуть це зробити без до нших, маючи лише особистий героїзм, нехай навіть збоку він виглядає комічно і смішно. «Дон Кіхоти» залишаються вірними піднесеній меті, скільки б вона не суперечила життєвій логіці і умовам життя.
Та як би там не було, але такі люди обов’язково потрібні, адже саме вони нагадують нам про вічні цінності, спонукають нас боротися за любов і свободу, бути простішими душею і вірити в здійснення будь-яких мрій. Якщо задуматися, то серед наших сучасників можна знайти багато Дон Кіхотів, людей, які усі свої сили і життя покладають на боротьбу за світлі ідеї, за краще життя суспільства та за кращі, добріші, щиріші відносини між людьми. І без них у сучасному світі не було б руху уперед, не було боротьби і великих прагнень, які нам сьогодні дуже потрібні.
Весенний дождь растит, осенний гноит.
Весна да осень — на дню погод восемь.
Весной трех погожих дней подряд не бывает.
Весной запашку затянешь — ножки протянешь.
Весна красна цветами, а осень пирогами.
Весенний дождь лишним не бывает.
Весною сутки мочит, а час сушит.
Весною сверху печет, а снизу морозит.
Весною день упустишь — годом не вернешь.
Готовь сани с весны, а колеса с осени.
Кто весною потрудится, тот осенью повеселится.
Матушка весна всем красна.
После самой лютой зимы все равно придет весна.
Пришел марток— надевай семеро порток.
Сколько проталинок, столько жаворонков.
Сухой март, а май мокрый делают хлеб добрый.
Увидел грача — весну встречай.
Хороший год по весне видно.
Март у матери-зимы шубу купил, да через три дня ее продал.
Март — не весна, а предвесенье.
Март с водой, апрель с травой, а май с цветами.
Март зиму кончает, весну начинает.
И в марте мороз на нос садится.
В марте мороз скрипуч, да не жгуч.
Иногда и март морозом хвалится.
Март сухой да мокрый май, будет каша и каравай.
Апрель с водою — май с травою.
Апрельский цветок ломает снежок.
Солнышко с апрельской горки в лето катится.
Мокрый апрель — хорошая пашня.
Май леса наряжает, лето в гости ожидает.
Май холодный — не будешь голодный.
Май холодный — год хлебородный.
Майский мороз не выдавит слез.
Дождь в мае хлеба подымает.
Пришел май — только успевай да не зевай.
Коли в мае дождь, будет и рожь
(Что такое коми,если неправильно прости)
