Анализ эпизода суд "Дубровский" План анализа эпизада 1. Границы эпизода и его условные названия 2.Действуешие лица 3.место и время действящего 4.суть происхожде 5.характеристика героев : поведение,речь,поступки и т.д 6.роль эпизода в сюжете произведения !!)

Услыхал царь Иван, что за Уралом лежит земля, а на той земле богатства несметные лежат. Знал,он что эту землю Сибирью зовут и что много в ней добра таится.Да только земля эта далеко от его царства и не знал он никак как это царства покорить, как сибирского хана покорить. 
Долго царь мучился и не знал как поступить. Прислужники его, бояре , забеспокоились, боялись как бы им без царя не остаться. И спросили они его от чего же он так занемог, он им всё и рассказал, они покачали головой и ушли. Подошёл к царю один бедный слуга и спросил откуда на царя хвороба навалилась, он поведал всё слуге и тогда слуга рассказал что слышал об одном молодце Ермаке Тимофеевиче. Да вот только никто не знает где этот молодец, тогда царь вскочил с постели, позвал к себе слуг верных и отправил их на Дон казака Ермака искать. Объездили слуги весь Дон, всех порасспросили, все слыхали про удалого казака, но никто не знал где он находится. Вернулись слуги обратно и сказали царю что всю изыскали, но так и не нашли Ермака. Позвал царь к себе слугу своего верного крестьянина который всё ему поведал. Наказал ему что бы он разыскал Ермака , а государь в свою очередь даст слуге любые богатства, слуга согласился и без богатств .Снарядили слугу и отправили в путь, слуга снял всё это и отправился искать казака. Долго ходил мужик и услышал от странника, что Ермак по Уралу бродит. 
Исходил мужик весь Урал вдоль и поперек. Наконец ему удалось найти след атамана, нашел он семью его и попросил передать царя. Явился Ярмак Тимофеевич к царю без поклона, в шапке.И  рассказал царь о землице нехоженой за Уралом, о хане сибирском Кучуме , обо всём рассказал. Ярмак перечить не стал и пошёл казаков своих верных собирать.
 Летом в тот же год казаки дошли до Тобола, там построили лодки и добрались до Иртыша.. Здесь встретились они с людьми из Кучумова царства,бились долго, много полегло народу. Казаков погибло не мало, но Ермак всё же одолел хана сибирского и привел людей его под власть русскую. Самого страшного Кучума, Ермак хотел доставить до царя, но тот был хитрым хотел обмануть казаков и им пришлось убить хана. Когда люди Кучума покорились  Ермаку он отправил одного казака к царю, чтоб всё доложил ему. Узнал царь что ворота в Сибирь открыты теперь стал людей туда посылать, кого по воле, кого нет. Вот так и появились русские в Сибири и по сей день живут. Поэтому мы и помним про Ермака Тимофеевича и про всех его казаков удалых!

Баладу Кіплінг написав у стилі так званих «прикордонних балад», характерних для англійської літератури. У них знайшли вiдбиток народнi тлумачення iсторичних подiй, зокрема, воєн мiж Англiєю й Шотландiєю. В основу балади покладений реальний випадок, який стався на північно-західному кордоні Британської Індії. Місцевий «абрек» Камаль із дванадцятьма бійцями вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін. Він наздогнав Камаля. Відбувся поєдинок не на життя, а на смерть. Кожний зумів побачити сміливість іншого. Усе закінчилося мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на дружбу, стали братами по духу. Географічні назви та імена була змінені, а достовірність подій збережена. Вперше балада була надрукована у грудні 1889 році.

У баладі розповідається про зіткнення двох чоловіків, які представляють дві ворожі сили, і водночас про протистояння Сходу і Заходу.

Немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, адже світ різнобарвний і багатоликий, і завдання справжньої людини — бути толерантним, поважати це розмаїття. Можна подолати протистояння різних ідей, якщо люди будуть поважати один одного і дотримуватися законів честі. Ідея балади висловлена у словах "той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!" Герої протиставлені один одному. Камаль емоційний і гарячкуватий. Полковничий син урівноважений і стриманий.Та виявилось, що між героями більше спільного, ніж відмінного. Вони сміливі, не бояться ризику і дотримуються кодексу честі. Полковничий син не може не вирушити в погоню за викрадачем батькової лошиці, а Камаль не може вбити відчайдушно хоробру людину. Полковничий син, дотримуючись законів честі, з гідністю приймає дарунки й дарує сам.

Твір відповідає вимогам жанру "балада": наявний історико-героїчний зміст; сюжет напружений, динамічний. Сюжет побудований на зіткненні різних характерів і нагадує невеликий драматичний твір. «Балада про Схід і Захід» - це віршований, ліро-епічний твір невеликого обсягу. У ньому Кіплінг зосереджує увагу на моральні проблеми. Розв'язка для всіх є несподіваною.

Объяснение: