Объяснение:
1.Все повести написаны в селе Большое Болдино осенью 1830 года.
2. Книга состоит из пяти повестей: «Выстрел», «Метель», «Гробовщик», «Станционный смотритель», «Барышня-крестьянка».
3.автор А.С. Пушкин издатель? рассказчик- повествование от лица
вымышленного автора
4.Во главе же композиции находится сам А. С. Пушкин.
Повесть была написана на основе того, что происходило
с теми людьми, кто пережил это все и рассказал
автору. Но так как рассказ передается от третьего
лица, можно предположить, что сюжет очень искажен.
То, что Пушкин передал свое авторство, дало ему
право подробнее и шире передать действительность,
описать героев и их судьбы, характеры и жизнь.
Рассказчиков волнует то, о чем они повествуют,
они понимают, что, тоже самое, могло произойти
с ними или их родными.
Відповідь:
Благородство визначається на межі підкірки свідомості. Як і погляд, і постава тощо. Взагалі, скороминущого погляду часто достатньо, щоб визначити людину. Відчути хвилю впевненості і чистоти. Ось пишу і думаю – благородний. Відразу переді мною людина з гордою поставою, аристократичною посадкою голови. Гострий розумний погляд, хвиля впевненості в будь-якому слові і будь-якій дії. Тобто одно благородна людина – це людина, впевнена у собі і любляча своє оточення, людина, яка як би віддає себе йому; це та людина, яка не зрадить, до пояснить, людина, яка для інших віддає більше, ніж отримує сама.
Благородство – готовність жертвувати собою, здатність ставити щось вище особистих бажань. Благородна людина – це шляхетна людина з якимось внутрішнім стрижнем, очі якої випромінюють впевненість. Але зовнішнє благородство вигляду – лише наслідок внутрішнього .
Благородство – це зовсім не одяг і не постава. Людину визначають її вчинки. Слова – це вітер. Одяг – зовнішня оболонка. Тільки вчинки розкривають справжню сутність людини, визначаючи тим самим ступінь шляхетності, так само як і інтелігентності. Благородна людина має бути в першу чергу поблажливою, поблажливою до слабостей і пороків інших. Благородство – це уміння прощати, хоча це зовсім не означає, що не потрібно вміти постояти за себе.
Яке б не було походження і положення, не принизити цим іншого – ось справжнє благородство. Повага до людей і інтелігентність – окремий випадок благородства. Жертовність, щедрість, причому не тільки душевна – теж приманне благородній людині. Благородство – це коли ти віддаєш людям все, що можеш і одночасно прощаєш цих людей за те, що вони не відповідають на це взаємністю! Загалом, благородство – це вчинки і справи, справи і вчинки. І при цьому відсутність тикання себе в груди і захвату своїм благородством.
Пояснення:
