Шлях розвитку єгипетської міфології важко простежити. Єгиптологи намагаються створити обґрунтовані на письмових джерелах (які з'явилися набагато пізніше) гіпотези щодо становлення і розвитку єгипетської міфології.Кожен день сходить сонце, яке приносить тепло і світло на землю, забезпечуючи життєдіяльність людини. Щороку розливається Ніл, відновлюючи родючість землі і сприяючи веденню високопродуктивного землеробства, забезпечуючи стійке зростання та розвиток Єгипетської цивілізації. Таким чином, єгиптяни помітили, що води Нілу (Нун) і сонце (Ра) які є символами життя. Ця тендітна періодичність перебувала під постійною загрозою зриву: надзвичайно низькі розливи Нілу приводили до голоду, а повені знищували сівбу та житла стародавніх єгиптян.Гостинна долина Нілу була оточена суворою пустелею, населеною ворожими народами, з якими єгиптяни періодично воювали і вважали їх нецивілізованими. Принцип Маат включає в себе як правильність і закономірність розвитку всесвіту, так і згуртованість суспільства, і що особливо важливо, відповідальність царя і простого смертного за свої вчинки.Маат втілювала в собі принцип локальної гармонії поєднуючи локальний і вселенський світопорядок,проголошуючи нову урочистість порядку у всесвіті над початковим хаосом — океаном Нуна. Саме ця ідея відновлення з'являється в єгипетській релігійній думці.
