Победил немейского льва и лернейскую гидру, поймал керинейскую лань и эриманфского вепря, убил стимфалийских птиц, очистил авгиевы конюшни, укротил критского быка, завладел конями Диомеда, поясом Ипполиты, коровами Гериона, привёл к Еврисфею Цербера из из загробного мира и принёс яблоки Гесперид. Эти подвиги стали наиболее известной частью мифологической биографии Геракла. Помимо них он совершил множество других славных дел: принял участие в походе аргонавтов, разрушил Трою, освободил Прометея, вывел из царства мёртвых Алкесту, воздвиг «Геркулесовы столпы» на западном краю света, принял участие в битве с гигантами.
Объяснение:
Вообщем он совершил 12 подвигов.Попробуй написать так,мб сработает.
Одна із найкращих сторінок спадщини М. Лисенка - хорова музика. У цьому жанрі композитор писав як твори великої форми (урочиста кантата «Радуйся, ниво неполитая»), так і ліричні, майже акварельні мініатюри (наприклад, «Сон» на слова
О. Маковея, баркарола «Пливе човен»).
Джерелом натхнення для композитора завжди була творчість Великого Кобзаря. Його поезія, близька за духом, художнім мисленням, громадянським пафосом, надихнула митця на створення понад 80 вокальних і хорових творів. Монументальною вершиною музичної шевченкіани М. Лисенка став цикл «Музика до «Кобзаря», в якій представлено своєрідну портретну галерею образів із народу. Є у циклі композиції, наближені до фольклору («Ой стрічечка до стрічечки»), монолог соціально-філософського звучання («Мені однаково»), романс-дума («У неділю вранці рано»), романс-ба-лада («У тієї Катерини»), романс-арія («Гетьмани, гетьмани»), музичний пейзаж («Садок вишневий»). Український фольклорист Філарет Колесса так оцінив цей цикл: «У «Музиці до «Кобзаря» кожна нота, кожна фраза, кожна пісня наскрізь оригінальна і водночас щиро народна. У своїх оригінальних композиціях Лисенко є типовим представником українського народу і тлумачем його найінтимніших почуттів. Він настільки опанував народний стиль, що творив у народному дусі, не наслідуючи народні мотиви: він снував далі золоту нитку народної творчості».
У солоспівах М. Лисенко майстерно поєднував прийоми народної та професійної музики, зокрема класичної й романтичної. Яскраві приклади цього жанру - романси «У мене був коханий рідний край», «Коли розлучаються двоє» на вірші Г. Гейне та ін.
Серед музики для фортепіано є п'єси-мініатюри, як наприклад, лірична «Елегія», та епічні твори віртуозного плану, Друга рапсодія. Улюблений романтиками жанр рапсодії композитор трактує оригінально. Твір побудовано на народно-національному ґрунті за принципом контрастного зіставлення двох розділів - речитативно-декламаційної думки і танцювальної шумки, що йде від практики народного інструментального музикування. Зразком лірики є «Елегія» для фортепіано.
Багатогранна творча діяльність М. Лисенка мала виняткове значення для розвитку української культури: у діалозі фольклорного і композиторського - типового для романтичного мистецтва - остаточно оформився стиль української професійної музики в його загальнонаціональному масштабі.
Объяснение:
