В біографії Стівенсона мене дуже вразив його роман - <<Острів Скарбів>> випущений в 1883 році.Ще мене вразило те що у 1880 році у Стівенсона виявили туберкульоз, що змусило його переїхати в більш сприятливий для організму клімат. Побувавши в Південній Франції, Швейцарії, Англії, в Америці, Стівенсон з сім’єю здійснив подорожі по півдню Тихого океану – і для того, щоб поправити здоров’я, і для збору матеріалів для чергових нарисів. Побувавши на Маркізьких островах, Таїті, Гаваях, в Австралії, вони прийняли рішення надовго оселитися на Самоа.
Крепость взята мятежниками .
Жители встречают пугачевцев хлебом и солью.
Пленных, среди которых был и Гринев, ведут на
площадь присягать Пугачеву.
Гринев отказывается присягать самозванцу.
Смерть на виселице ждет Гринева, но он спокойно
говорит, что воля Пугачёва помиловать
его или нет, но он останется верным своему долгу.
Не стал он и обещать, что не выступит против повстанцев,
если Пугачев подарит ему свободу:
"Я природный дворянин; я присягал государыне императрице:
тебе служить не могу" .
Подобная смелость могла обернуться трагедией.
Но Гринев предпочел бы честную смерть подлому
существованию предателя.
Так Петр выполнил завет отца: "Береги честь смолоду".
Пугачев милует его.
