Я всё забыл
я всё нафиг забыл

"Я тебе породив, я тебе і вб'ю!" - сцена, де Тарас Бульба - головний герой однойменної повісті Миколи Васильовича Гоголя, вбиває рідного сина за зраду, є одною з найдраматичніших сцен твору.  

Андрій закохався у прекрасну полячку і перейшов до стану ворогів, бо бажав її врятувати. "І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства!". Андрій зрадив Вітчизну, батька з матір'ю, свою віру, Січ та товаришів. Тому Тарас Бульба вбиває зрадника, незважаючи на те, що це його власний син.  

Нам, людям, що живуть у 21-му сторіччі, це рішення може показатися надмірно жорстоким, але це не так. Події, описані в повісті, відбуваються під час козацького повстання 1637-1638 років, тобто у 17-му сторіччі. У запорізьких козаків був свій кодекс честі, якого вони суворо дотримувалися. Для козака зрада - це ганьба для усього роду. Зрадникові немає місця не тільки серед козаків, але й серед людей взагалі. Тому Андрій і був засуджений на смерть рідним батьком.

Природа-это прекрасное творение,которое создано для нас,людей,чтобы мы научились любить,восхищатся и дарить тепло окружающим.Прийду,бывает  в сад,полон цветов,плодоносных деревьев и лечебных трав,что завораживают своим запахом,и сердце просто разрывается от умиротворения,гармонии и спокойства.Так и хочется подойти к каждому цветочку,каждой травинке,каждому кустику и поговорить с ним ,погладить,полить и просто им повосхищатся.Вот слышно,как журчит ручеек,чья вода чиста,как серебро и приятна на вкус.Выпьеш этой целебной воды и сразу чувствуешь прилив энергии,здоровья и бодрости.И сразу замечаешь, как распустился цветок,с которого пчелы собирают сладкий нектар и чья красота завораживает множевство людей,приносит им счастье и приятный аромат,что как легкий ветерок,обволакивает тебя изнутри и пробирает до самих кончиков пальцев.В нашем мире существует миллион видов растений,которые покорили весь мир и сейчас,благодаря им,мы дышим свежим воздухом и просто живем.Это и есть неповторимая красота природы!