Немає в цьому творі жодного рядка, жодної репліки, яка б не сподобалася. Ця п"єса здатна викликати сміх у кожного, хто її дивиться або ж читає.
Найбільш вражаючий та комічний, як на мене, момент, коли Хлестаков на ходу вигадує небилиці про своє життя у столиці, про свої знайомства, "літературну діяльність" тощо.
В мене є улюблений герой в цьому творі: це Осип, служник Хлестакова. Подобається його хитрість, дотепність, ознаки неабиякого інтелекту.
