Читала, очень интересная, брату понравилась, а вот ответ:
Бианки знакомит читателей с лесными обитателями. Оказывается, все в природе поет. Поет даже тогда, когда нет ни слуха, ни голоса или когда просто нечем петь.
Поют лягушки на болоте, поет аист, который хотел полакомиться лягушками, поет выпь и дятел.
Оказывается, для того, чтобы петь голос не нужен, нужно просто хорошее настроение.
Лето, теплая погода, зеленый лес - все это тому, что все в природе начинает петь.
Даже птица бекас, услышав этот многоголосый хор певцов, не удержалась и тоже давай петь. Чем бы вы думали? Хвостом!
**
Писатель говорит, что все лесные жители - прирожденные певцы и музыканты. Нужно только научиться их слушать.
Ми любимо пригоди - вони навчають нас робити відкриття, дізнаватися щось нове, єднають з природою, виховують мусжність, вчать дивитися у вічі перешкодам, долати труднощі.
"Кожна пригода - до мужності дорога". Це народне прислів'я прямо говорить, що лише беручи безпосередню участь в самій пригоді, ми стаємо мужніми та відважними.
Пригоди бувають різними: одна триває 5 хвилин, інша - все життя. Одна - весела і смішна, іншу навіть згадувати лячно. Але всі вони загартовують тіло і дух.
"Мрія у кожного в серці живе". Ці слова дуже точно передають зміст, сутність мрії. Її неможливо забути, вона завжди з тобою, вона всередині і рветься назовні. Важливо не відмовлятися від намагань втілити мрію в життя за жодних обставин. Щоб потім не жалкувати.
Мрійте і поступово йдіть до мети! Це буде велика і цікава пригода.
