План по рассказу анна на шее

Вальтер Скотт — одне із найвідоміших імен у світовій літературі,він написав баладу "Айвенго".

Айвенго-герой романа В.Скотта «Айвенго» (1819).Дія романа проходить в кінці  XII століття за часів правління Річарда Левине Серце.Айвенго був лицар,позбавлений спадку.Він належав до старовинного роду саксів.Його батько-Седрік-був сміливою,чесною людиною,справжнім патріотом.

Айвенго - справжній лицар. Через любов і відданість до прекрасній дамі він позбавлений спадку і змушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем та списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя, обирає королевою дня Ровену, наживши тим собі багато ворогів. Він відданий королю, підтримує його, хоче бачити свою країну без усобиць і війн.

Айвенго — чесний і справедливий воїн, який у будь-який момент може прийти на до тим, хто її потребує, тобто приниженим, гнобленим. Довідавшись, що Ребекку несправедливо звинувачують у чаклунстві й погрожують спалити на вогнищі, якщо не з'явиться лицар, який погодиться захищати її честь та мечем доведе її правоту, Айвенго поспішає на поєдинок, щоб захистити нещасну невинну дівчину. Ледве тримаючись у сідлі після тяжкого поранення, Айвенго все ж таки виходить на бій із Буагельбергом. І коли супротивники зійшлися, від влучних ударів обидва лицарі падають. Але Божий суд звершився: Буагельберг гине, а Ребекку виправдовують.

Пройшло вже майже два століття з часу написання чудового роману В. Скотта. Здавалося б, давно минули вже й лицарські часи. Ми живемо у двадцять першому столітті. Вік технократії, комп'ютерних технологій накладає відбиток на розум і серця людей, їхні взаємини. Але нетлінними залишаються людські цінності, які притаманні герою роману, славному лицарю Айвенго.

Чесність, шляхетність, почуття людської гідності, мужність, відвага, вірність, здатність до самопожертви в ім'я батьківщини чи друга мають і сьогодні непересічне значення.  

Подробнее - на -

Отношение к народу и крепостному праву
Век нынешний:
Чацкий выступает против тех людей, которые являются столпами дворянского общества, выступает против порядков екатерининского века.
Век минувший:
Фамусов – защитник старого века, времени расцвета крепостничества.

Отношение к идеалам
Век нынешний:
Идеал Чацкого – свободная независимая личность, чуждая рабской приниженности.
Век минувший:
Идеал Фамусова – вельможа екатерининского века, «охотники поподличать» .

Отношение к просвещению
Век нынешний:
Чацкий защищает право служить просвещению страны путем научной работы, литературы, искусства.
Век минувший:
Фамусов выступает против книг, в учении видит вред.

Отношение к службе
Век нынешний:
Чацкий уходит со службы, т. к. хочет служить Родине, а не прислуживаться начальству.
Век минувший:
В качестве источника личных выгод видит службу лицам, а не делу.

Отношение к иностранному
Век нынешний:
Стоит за развитие национальной культуры, за единение интеллигенции с народом, высокого мнения о нем. Выступает против слепого рабского подражания иностранцам.
Век минувший:
С пренебрежением относится ко всему народному, национальному, рабски подражает внешней культуре Запада, особенно Франции, пренебрегая своим родным языком.

Отношение к богатству и чинам
Век нынешний:
Видит ценность человека в личных достоинствах. Отстаивает свободу мыслей, признает за каждым человеком право иметь свои убеждения, открыто высказывать их.
Век минувший:
Расценивает человека по его происхождению и количеству крепостных душ. Свято, непогрешимо мнение аристократического общества.

Отношение к любви, браку, счастью.
Век нынешний:
Искренность чувства.
Век минувший:
Любовь – притворство, брак по расчету.