Цей твір про професора фонетики Генрі Хігінса, який уклав парі зі своїм товаришем, полковником Пікерінгом. За умовами парі, Хігінс мав за 6 місяців навчити квіткарку Елізу Дулітл вимові та поведінці, яка характерна для аристократичного суспільства, щоб на світському прийомі її прийняли за герцогиню. Еліза старанно навчалася і справила на присуніх феєричне враження. Але що робити дівчині після закінчення цього експерименту, як повернутися до її життя, коли вона знає про краще?
Назва п’єси є іронічною алюзією на античний міф про скульптора Пігмаліона, котрий створив настільки досконалу статую дівчини, що богиня Афродіта погодилася, на прохання Пігмаліона, закоханого у створений ним образ, оживити статую.
Твір складається з 5 розділів. Елементи сюжету:
експозиція – несподівана зустріч різних людей біля собору під час дощу;
зав’язка – парі Пікерінга і Хіггінса щодо “створення герцогині з квітникарки”;
розвиток дії – навчання Елізи. Перетворення обшарпанки на герцогиню
кульмінація – нічна розмова після тріумфу Елізи.
розв’язка – “герцогиня бунтує проти професора”. Усвідомлення Елізою нового становища. Остання розмова Хіггінса та Елізи. Відкритий фінал
Джерело: https://dovidka.biz.ua/pigmalion-analiz-tvoru
