«Іліада» як цілісний твір була б неможлива без постаті Ахілла: вона розпалася б на окремі пісні, об’єднанні лише мотивом Троянської війни. І хоча ця поема про війну, вона пройнята гуманістичним пафосом, усвідомленням того, що людське життя – найбільша цінність. Дія «Іліади» передає душевну драму людини, її шлях від згубного гніву до людяності. А тому несправедливо називають Гомера співцем війни. Навіть войовничий герой-переможець засуджує ворожнечу поміж людей:
Хай же згине навік між богів і людей ворожнеча
Й гнів, що й розумних не раз до лихої призводить нестями.
Объяснение:
В притче сын возвращается к живому отцу. Он проходит катарсис. Возрождается душевно для близости к отцу. Понимает свой грех. В "Станционном смотрителе" Пушкина Дуня возвращается к могиле Самсона Вырина. Она опоздала. Пушкин создал новый тип литературного лирического героя - "Маленького человека". Главный стержень жизни у Самсона - дочь Дуня. Когда она сбегает, смотритель умирает. В притче о блудном сыне отец - образ, воплощающий в себе основы христианской религии: трудолюбие, всепрощение. Различие и в нравственных ориентирах.
