Вислів «біла ворона» на означення рідкісних, особливих людей вперше вжив давньоримський поет Ювенал. Відтоді цей образ увійшов у багато мов, і в українській також звучить цілком природньо. Отже, «біла ворона» – це людина, не така, як усі. Вона може не так виглядати, не так себе поводити, а головне – мислити не так, як усі. Характерними рисами таких людей є самобутність і самодостатність, стійкість до зовнішніх впливів і закритість свого внутрішнього світу. У психології їх іще називають нестандартними особистостями і відносять до категорії маргіналів, тобто тих, хто не вписується у жодні існуючі інституції. Прямої загрози для звиклого до стереотипів суспільства вони не несуть, але своєю несхожістю і непередбачуваністю насторожують і дратують багатьох. Тому обережний соціум намагається або повернути цих людей до «нормального стану», або виштовхати, ізолювати їх. Тож все як у світі пернатих.
