Алгоритм сюжету повісті історія одного кохання
ОЧЕНЬ ​

Почему же мне понравился этот рассказ Горького.Какая - то старуха Изергиль?.Дело в том ,что в  рассказе "С.И." Горький ставит очень важный для любого человека вопрос :В чём смысл жизни ?И очень своеобразно предлагает читателю самому сделать вывод .Перед нами -  3 героя .Старуха Изергиль ,Ларра и Данко .Чей путь для жизни выбрать ?Ларра ? сын женщины и Орла .Он красив ,горд .самолюбив и жесток .Придя к людям ,он захотел красивую девушку .Она оттолкнула его .Ларра убил её ("Потому что ,мне показалось ,что меня оттолкнула она").Люди племени наказали его одиночеством .Не убили ,а прогнали .Сначала он смеялся ,потом искал смерти ,а теперь превратился в Тень И Изергиль говорит :"Вот как был наказан человек за гордость " А мы скажем по - другому? Зачем он жил ? Этот сильный ,смелый ,красивый юноша? Кого он обогрел? Кому Кто  о нём заплакал? Никто .Жизнь впустую Тень - это нынешний образ Ларры .Царство теней - это символ смерти.Он мёртв ,и уже много - много веков .Жизнь эгоиста,нарцисса ,никому не принесшего счастья ? Это идеал ? Нет .Я бы не хотела такого бессмертия.А сама Изергиль? Она цементирует собой все три части рассказа .Что она ? Как её жизнь? По мнению .автора ,тоже бессмысленно.Но она любила героев ,подарив нам всем афоризм "В жизни ,...всегда есть место подвигу " .Она тоже вроде как совершила подвиги : отомстила за пана ,казнённого врагами ,освободила своего возлюбленного ,убежала из гарема .Но ради кого всё это было? Только ради себя любимой .Опять эгоизм .Горький продолжает повествование Он говорит о Данко и его горячем сердце .Именно Данко ,который вывел людей к свету ,который даровал своему народу счастье - только он прожил свою жизнь не впустую .Так считает Горький .Более того ,он пожертвовал своей жизнью ради людейЧто я сделаю для людей!?» – сильнее грома крикнул Данко.И вдруг разорвал руками себе грудь и вырвал из неё своё сердце и высоко поднял её над головой.

Мартина на ім'я Джонатан Лівінгстон з молодості бентежить безглуздість і вузькість існування мартинів, стурбованих лише щоденною боротьбою за прожиток. Охоплений пристрастю до вдосконалення, Джонатан цілком віддається вивченню польоту як мистецтва буття, а не як переміщення в просторі для видобутку їжі. У певний момент він виявляється не в змозі миритися з правилами примітивного існування соціуму мартинів. Будучи вигнаний зі зграї, Джонатан веде ідилічне життя пустельника і нітрохи не страждає від самотності, цілком віддаючись вдосконаленню майстерності польоту.

Одного разу Джонатан зустрічає двох сяючих мартинів, які забирають його в «більш досконалу реальність» - не Небеса, а наступний, кращий світ, досяжний через власне самовдосконалення. Цей світ населений мартинами, що присвятили себе мистецтву польоту. Джонатан з подивом дізнається, що його завзятість і всепоглинаюча спрямованість у навчанні дозволили йому пройти шлях еволюційного розвитку, на який у звичайних мартинів йдуть тисячі, десятки тисяч життів.

У новому світі Джонатан знайомиться з Чіанг - мудрим мартином - старійшиною. Чіанг стає наставником Джонатана і вчить його переміщатися зі швидкістю думки в просторі та часі. За словами Чіанг, секрет успіху полягає в глибокому усвідомленні того, що справжнє «я» живе одночасно в будь-якій точці простору в будь-який момент часу і не є в'язнем тіла з обмеженим набором заздалегідь запрограмованих можливостей .

Чіанг йде у наступний, ще більш досконалий світ, а через деякий час Джонатан приймає рішення повернутися на Землю, щоб передати отримані знання таким же мартинам, яким він сам був колись, щоб поділитися пристрастю до польоту і прагненням до досконалості. Джонатан збирає невелику команду з мартинів, вигнаних зграєю, і починає навчати їх майстерності польоту. Домігшись вражаючих успіхів, вся команда під проводом Джонатана повертається в зграю. Всупереч старанням мартинів - старійшин вони знаходять все більше прихильників і прихильників. Незабаром Джонатан передає свою роль наставника одному зі своїх перших учнів, а сам залишає земний світ, продовжуючи шлях вдосконалення.