Тестові завдання до повісті «Міо,мій Міо» 1.Доброту та ласку до Буссе виявляла...
А тітка-листоноша
Б тітка Едля
в тітка Лундін

2. Продавчиня зятки дала хлопчикові...
А золоте яблуко
Б золотий годинник
в золоту монетку

3. У парку Тегнера головний герой визволив...
А свого друга Бенка
Бдуха з країни Далекої
в коня Калле-Джигуна

4. Mio не міг навіть жартома побитися з Юм-Юмом,
бо той був...
А молодший за віком
Б вельми чемний
В набагато сильніший

5. Найбільше тато-король любив...
А як сміється в садку його син
Б пташиний спів
в музику срібних тополь

6. Матуся Юм - Юма дуже нагадувала Міо...
А тітку Едлю
Б матір Бенка
В продавчиню Лундін ​

Можно сказать, что цензор Лебедев был человеком незаурядного ума и очень проницательным. Сказки Салтыкова-Щедрина, действительно, - сатира, сильная, острая, убийственная. Эти произведения не рассчитаны на маленьких читателей, а написаны “для детей изрядного возраста”, то есть для взрослого человека, по уму находящегося в состоянии ребенка, которому надо открыть глаза на жизнь в России второй половины 19 века. Основные проблемы сказок - взаимоотношение эксплуататоров и подневольных людей ("Повесть о том, как один мужик двух генералов прокормил", "Дикий помещик"), испытание властью ("Орел-меценат", "Медведь на воеводстве"), жизнь обывателя ("Премудрый пескарь"). Критика Салтыкова-Щедрина направлена против всего общественного строя, основанного на эксплуатации, антинародного по своей сущности. Сохраняя дух и стиль народной сказки, сатирик говорит о реальных событиях современной ему жизни. 

Багаті завжди заздрили бідним оскільки в них було те, що не було у багатіїв і це була проста любов.
Повість “Гобсек” показує нам, що влада грошей буває зайвою, що краще жити бідно і любити коханих тобі людей, ніж жити з повними кишенями грошей і почувати себе самотнім і нікому не потрібним. Гобсек був людиною яка любила гроші, він був лихварем. Усе своє життя чоловік жив серед грошей але він жив не у великих покаях, чи палаці,так як живуть багаті люди. Він жив у маленькій хатині, носив старий одяг, і з його зовнішнього виду неможливо сказати те, що від нього залежали багато вищих за посадою, статусом людей. Проте чоловік як ніхто інший беріг свої заощадження, він витрачав їх з розумом і завжди намагався заощаджувати. Можливо він був скнарою, а можливо  він просто хотів довести людям , що не обовязково мати великі статки, головне вміти розпоряджатися ними. Саме у цій повісті влада грошей над людьми охопила всіх, окрім самого Гобсека. Чоловік також вважав, щоб маніпулювати людьми потрібні не лише багатство а й вміння. Проте, маючи так багато грошей чоловік не мав дружини, дітей і просто людини яка б його любила. Він був завжди самотній, а люди любили його лише через його багатство.
 Я вважаю, що гроші звичайно ж потрібні, але на них свого щасття не побудуєш, а без нього нема і сенсу життя.