1.Запишите 5 ключевых слов/словосочетани. 3​

Лауреатом премии имени юрия казакова стала ирина полянская, чей рассказ "утюжок и мороженое" жюри сочло лучшим. как и в рассказах мамедова и притулы, основной сюжет здесь не внешний, а внутренний. несмотря на событийную насыщенность, суть рассказа полянской не в этих слабо, на первый взгляд, связанных между собой подробностях, а в едва уловимых психологических деталях, во взаимном расположении персонажей друг относительно друга на какой-то огромной шахматной доске.рассказ полянской выстроен как воспоминание героини о своем детстве, о своей семье, о своем городе. и о том, как однажды, отправившись с бабушкой и сестрой на прогулку (у сестры денег не было, бабушка забыла кошелек дома), она не купила им мороженое. но настоящая развязка в середину рассказа, в скобки, туда, где описывается сон, всю жизнь снящийся героине: весь город свертывается и утекает в какую-то подробность - в киоск с мороженым возле кинотеатра "xx партсъезд". рядом со мною сидят люди, которых я хочу угостить мороженым, но ни разу мне это не удалось: ищу мелочь в темном кармане до тех пор, пока сама не закачусь в эту тьму, а потом грустно стою на почте и отправляю немного денег рите и ничего бабушке, потому что и во сне, и наяву помню, что в той стране, где она теперь обитает, деньги

Отзыв: я дуже люблю тварин, особливо собак. намагаюся більше дізнатись про них. особливо мене цікавлять породи собак, їхні характеристики. знайомлячись із довідковою літературою стосовно перших друзів людини, робила висновки щодо власних вподобань тієї чи іншої породи і зрозуміла, що більш за все мені подобаються «іграшкові» собаки. одного разу подруга, знаючи про моє захоплення собаками, порадила прочитати оповідання сетона-томпсона «снап». не зволікаючи ні хвилини, я ковтала слово за словом. моя уява малювала тендітного біленького песика з маленьким хвостиком, чорними та носиком-рильцем поросяти. хотілося його потримати, попестити. але це бажання миттю зникло, тільки-но я почала розуміти його характер. чим далі я занурювалась у рядки оповідання, тим більше мені ставало соромно за «іграшкових» собак. та що там за собак! соромно за себе, за свої слабкості: я боялася важких іх завдань, товстих книжок, деяких хлопчаків з сьомого класу. снап подавав мені приклад сильної особистості. так, саме особистості. мені хотілося йому наслідувати, йому, маленькому песику. я довго плакала, коли помер снап. плакала і раділа одночасно, бо відкрила для себе породу бультер’єрів, тепер мою улюблену. а ще зробила для себе головний висновок: собаки – не іграшки, не слуги людини. вони – наші найкращі друзі, що заслуговують на повагу і навіть на наслідування. главная мысль(цытата из текста): — ось це була сміливість — справжня сміливість! без сміливості в нашій справі багато не досягнеш.