Объяснение:
Онєгін – один з типових представників молоді Петербурга 19 століття. Він підпорядковується законам суспільства, в якому цінуються не почуття, а гроші, що дають статус. Що може дати любов? Переживання, щастя, веселощі, задоволення? Всі ці якості безцінні, не мають матеріального відчутного вигідного значення. Значить, любов марна. Молоді люди вчаться лицемірити, підміняти любов пристрастю і обманом. Відносини носять наліт фальші. Кожен з “закоханої” пари розглядає почуття з позиції вигоди для себе: потрібна партія чи ні.
У студент останнього курсу добре розвинений артистизм. Онєгін вміє постати перед дамами важким, ревнивим, ображеним. Він любить грати в любов: змушує вірити, страждати. Тим же займаються дами, друзі Онєгіна. Захоплення театром принесло свої плоди. Гра як на сцені стала частиною життя. Романи розігруються по сценічним законам, любов втрачає істинність.
Євген втомлюється від постійно мінливих осіб на світських балах і в театральних ложах. Інтриги, плітки перестають його цікавити. Він робить висновок, що справжнє кохання немає. Йому вона не потрібна. Думи про красунь перестають хвилювати. Герой світських пліток залишає столицю. Міркування читача про світське життя обов’язково буде після прочитання глав про життя Євгена в Петербурзі.
ответ: a. Из числа всей ее челяди самым замечательным лицом был дворник Герасим, мужчина двенадцати вершков роста, сложенный богатырем и глухонемой от рожденья. Барыня взяла его из деревни, где он жил один, в небольшой избушке, отдельно от братьев, и считался едва ли не самым исправным тягловым мужиком. Одаренный необычайной силой, он работал за четверых — дело спорилось в его руках, и весело было смотреть на него, когда он либо пахал и, налегая огромными ладонями на соху, казалось, один, без лошаденки, взрезывал упругую грудь земли, либо о Петров день так сокрушительно действовал косой, что хоть бы молодой березовый лесок смахивать с корней долой, либо проворно и безостановочно молотил трехаршинным цепом, и как рычаг опускались и поднимались продолговатые и твердые мышцы его плечей. Постоянное безмолвие придавало торжественную важность его неистомной работе. Славный он был мужик, и не будь его несчастье, всякая девка охотно пошла бы за него замуж... Но вот Герасима привезли в Москву, купили ему сапоги, сшили кафтан на лето, на зиму тулуп, дали ему в руки метлу и лопату и определили его дворником.
Объяснение:
