В основе стихотворения Анны Ахматовой «Я пришла к поэту в гости», лежит событие, которое имело место в биографии поэтессы. В 1913 году состоялась ее встреча с Александром Блоком, которому она принесла для подписи свои стихи. Александр Александрович оставил лаконичный автограф: «Ахматовой — Блок».
Блок в те годы находился в расцвете своей творческой карьеры, и молодая поэтесса им искренне восхищалась. Благодаря этому, в 1914 году появилось на произведение «Я пришла к поэту в гости…». В первой строфе которого, в повседневной и будничной манере,
поэтесса сообщает: «Я пришла к поэту в гости…». Волнение и радость по поводу встречи выражается путем преобладания таких безличных предложений как: «Воскресенье», «Ровно полдень».
Вірш К. Симонова «Жди мене» — один із найвідоміших творів Другої світової війни. Його вчили напам’ять, переписували, носили біля серця ті, хто воював, і ті, хто чекав із війни своїх коханих. За своєю композицією твір нагадує молитву, звернення під час важких випробувань до близької людини. Слово жди, ждати повторюється майже в кожному рядку вірша, часом відлунюючись звуками [ж] або [жд] в інших словах . Поетичне слово у творі К. Симонова набуло такої великої сили, що кожен, хто читав вірш у роки війни, вірив, що його почуття обов’язково врятують рідну людину від смерті. Цей твір і після війни не втратив свого значення.
