«Чайка на ім'я Джонатан Лівінґстон» – повість-притча Річарда Баха. Розповідає про молоду чайку, яка навчилася літати, та присвячує себе самоудосконаленню і самопожертвуванню. З рибальського судна закидають сіті з приманкою, і Зграя чайок злітається, «щоб хитрістю або силою добути крихти їжі».
