Здравствуй отец ! У меня всё хорошо . Я счастлива . Ты теперь дедушка ! Как ты живёшь без меня не печалься , и не ругай его за то , что он увёз меня без твоего на то благословления прости меня если сможешь ... Мне очень стыдно за то , что я так с тобой поступила . Я не желала тебе зла , и в мыслях моих не было тебя расстроить . Надеюсь , что скоро свидимся и вместе посидим за одним столом не споминая о грустном былом. Помнишь ту картину , которая висит в нашем доме ? "Возвращение блудного сына " получается , что я стала тем блудным сыном Прости свою блудную дочь, прости и не суди меня.
Очень люблю . твоя дочь Дуня
Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає… чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.
Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає.
Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір’їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір’їнка заспівала.
Почув Стрепет спів своєї пір’їнки, прилетів до хлопчика й Хлопчику, віддай мою співучу пір’їнку. Я не можу жити без пісні.
Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір’їнку.
Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір’їнка. Нещасливий той, у кого такої пір’їнки немає».
За матеріалами: О. Я. Савченко. Літературне читання. 4 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. Видавничий дім «Освіта», 2015 рік, стор. 174.
