Після успішного семирічного походу в мавританську Іспанію імператор франків Карл Великий завойовує всі міста сарацинів, крім Сарагоси, де править цар Марсилій. Маври, представлені в поемі язичниками, скликають раду у Марсілія і вирішують відправити до Карла послів. Посли пропонують французам багатства і кажуть, що Марсилій готовий стати васалом Карла. На раді у франків бретонський граф Роланд відкидає пропозицію сарацинів, але його недруг граф Ганелон (варіант: Ганелон) наполягає на іншому рішенні і їде як посол до Марсилія, задумуючи знищити Роланда. Ганелон налаштовує Марсилія проти Роланда та 12 перів Франції. Ганелон радить Марсилію напасти на ар’єргард армії Карла Великого. Повернувшись до табору, зрадник каже, що Марсилій згоден стати християнином і васалом Карла. Роланда призначають командувати ар’єргардом, і він бере з собою тільки 20 тисяч чоловік. У результаті зради графа Ганелона загін франків виявляється відрізаним від основного війська Карла, потрапляє в засідку в Ронсевальській ущелині й вступає в бій з переважаючими силами маврів. Перед цим Роланд кілька разів відмовляється пристати на пораду друзів і покликати підмогу, поки не пізно. Проявляючи чудеса мужності, Роланд і його сподвижники — граф Олів’єр, Готьє де л’Ом і архієпископ Турпін (турпеї) — відбивають численні атаки маврів, але, врешті-решт, гинуть. Карл занадто пізно зауважує недобре і повертається в Ронсеваль. Розгромивши підступного ворога, імператор звинувачує Ганелона у зраді. Той заявляє, що не винен у зраді та з метою виправдання виставляє на судовий поєдинок свого могутнього родича Пінабеля. На стороні обвинувачення б’ється граф Тьєррі. Він перемагає Пінабеля і Ганелон разом зі всією своєю сім'єю гине.
Рассказ «Кавказский пленник» написал Толстой.
В нем он описывает двоих русских офицеров, которые попали в плен к татарам.
Когда горцы схватили Жилина, Костылин даже не товарищу.
Жилин и Костылин описаны разными людьми.
Даже их фамилии отражают их сущность и характер.
Жилин был человеком жилистым, сильным как телом, так и душой. Он старался подружиться с горцами. Жилин был смелым и добродушным человеком. Даже находясь в плену, он старался тем, кто находился рядом с ним. Чинил разные вещи, лепил игрушки для детей.
А Костылин был полной противоположностью Жилину.
Он был человеком трусливым и надеялся на других.
Жилину бежать Дина, с которой он подружился. И так смог изменить свою жизнь, выбравшись на свободу.
А Костылин бежать отказался, в итоге его выкупили через месяц, но здоровье его было уже подорвано. Костылин не хотел бороться и сдался на милость судьбы, а мог бы бежать и не нужно было дожидаться выкупа.
Оба персонажа являются совершенно разными людьми.
Один боролся за свою жизнь, другой сдался.
Читая этот рассказ, понимаешь, не бывает безвыходных ситуаций. Не нужно ожидать, что кто-то тебе Всегда нужно рассчитывать на себя. И всегда надо верить в лучшее и быть смелым и добрым, как Жилин .
Объяснение:
