У нас сломалась игрушка, и с волшебства уменьшились и попали внутрь заводной игрушки. Сколько болтиков, винтиков, голова кругом. Вдруг вдали мой друг видит прутик, который сломал механизм. Но только мы хотели исправить механизм, как нас схватили злые гвоздики из механизма, которых заколдовал прутик, связали и потащили по винтикам наверх, в голову заводного зайчика. Там было мало болтиков, места больше, нас посадили на один из болтов, и позвали главного гвоздя. Он сначала долго думал, как нас наказать за то, что мы хотим починить любимую игрушку (ну он же злой), и решил сбросить нас вниз (а так как мы были маленькие, высота была большая). Я не знала что придумать, и друг предложил поиграть с гвоздем в крустики нолики. Если он выигрывает, то мы убираем прутик и уходим, а если гвоздь - превращаемся в винтики и работаем на эти злые гвозди. Играли до трех ходов, пока не настала ничья. Идруг мой выйрал! Мы обрадовались, что выйграли, но гвоздь не собирался нас отпускать. НО, слава Богу, в это время волшебник, который был снаружи, тоже уменьшился, нашел нас и своим волшебством освободил нас и починил игрушку.
С тех пор заводной зайчик не ломался, и мы играемся с ним целыми днями
Как то так)
Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків.
Час складається з моментів. Ми непомітно проходимо повз одні, при згадці про інші серце починає тривожно калатати, деякі запам'ятовуємо назавжди. І немає чіткого алгоритму, чому відбувається саме . так. Іноді довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, що кружляє в повітрі... Умови, місце зустрічі, твій соціальний статус — все це марнота: є лише відчуття і емоції — споконвічна загадка людства. Виникаючи у певний момент, вони по вінця сповнюють людину. Сліплять очі, заволодівають свідомістю, зачакловують волю і розум, позбавляють нас можливості говорити. А коли полум'я згасне, маємо вірогідність, шо тепло його зігріватиме нас усе життя
