Василь Голобородько народився на Луганщині. Після закінчення школи майбутній митець працював на шахті, а потім навчався у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка, далі у Донецькому університеті, з якого його відрахували через вимогу про впровадження викладання українською мовою. Після цього В. Голобородько працював на найрізноманітніших роботах.
Талановитий український поет В. Голобородько почав друкувати свої твори у 1964 році. У 1970 році у Сполучених Штатах була надрукована його збірка «Летюче віконце», а у 1988 році — поетична збірка «Зелен день». Книга поезій «Ікар на метеликових крилах» з’явилася у 1992 році, а збірка «Калина об Різдві» у 1992 році. Увесь цей час В. Голобородько вивчав український фольклор, використовував у своїх поетичних творах елементи народної творчості.
Поетична творчість В. Голобородька оживляла стародавній світ українських обрядів, пісень і казок. У своїх творах поет намагався осмислити наше складне життя, побачити в ньому своє місце і місце своїх сучасників, передати свої переживання і відчуття. В. Голобородько писав такі слова: «Кожен народ відображає дійсність через мову і культуру, тому дійсність, відображена в українській мові, є унікальною». Наприклад, у вірші «Ми йдемо» поет зобразив українців, які гордо йшли своїм віковічним шляхом:
«Ми йдемо по Україні:
від степів до гір,
від лісів до морів —
звідусіль виходимо на прадавні шляхи,
і немає нам ліку».
Ствердження про те, що кожне українське слово прописане у літописах і проспіване в піснях, В. Голобородько стверджував і у вірші «Наша мова».
Відтворюючи красу української природи, поет зобразив незвичайну красу конвалії, яку відобразив у поезії «Дзвінкі конвалії». Ліричний герой цього поетичного твору виходить на ріг вулиці для того, щоб роздати людям квіти, подарувати їм радість і поділитися з ними неповторною красою.
ответ:На ярмарке «парубок в белой свитке, с яркими очами» отыскал приглянувшуюся ему девушку. Между молодыми людьми вспыхнула искра. Парень решил, не теряя времени, попросить у ее отца согласия на свадьбу. Солопий Черевик, узнав в парубке Охримова сына – Грицька, был не против отдать за него свою единственную дочь Параску. Но неожиданно на пути молодых стала Хивря – жена Солопия и мачеха Параски.
Главы 5-11
Увидев пригорюнившегося парубка, местный цыган предложил ему Грицько согласился дешево продать своих волов цыгану, лишь бы тот ему жениться на Параске.
Тем временем к Хивре пришел попович Афанасий Иванович в надежде получить от дородной красавицы кушаний «послаще всех пампушечек и галушечек». Однако свидание не задалось – на улице послышались голоса, и Хивря живо спрятала своего поклонника.
Солопий Черевик пригласил гостей отужинать, и от кума узнал легенду о «красной свитке» – чертовой проделке, что мешала честным людям торговать. Воспользовавшись этой легендой, хитрый цыган ловко разыграл Солопия.
Главы 12-13
недалекого Черевика стал Грицько, который в качестве награды потребовал от мужика свадьбы, да такой, «чтобы целый год болели ноги от гопака», и тот с радостью согласился. Так цыган получил волов, а парубок – жену.
Подробнее: https://obrazovaka.ru/books/gogol/vechera-na-hutore-bliz-dikanki
Объяснение:
