Моя родина – це тато, мама, бабуся, дідусь, я та двоє братів.
Кілька раз на тиждень ми збираємось чоловічою компанією увечері, щоб збирати моделі човнів та кораблів.
Ми обожнюємо це робити всі разом, тому що такі вечори приносять задоволення усім. Коли ми збираємо деталі, ми жартуємо, спілкуємося та робимо щось разом. А коли збираємо цілу модель, то вирішуємо, куди ми її покладемо чи кому подаруємо. Це весело і в той же час пізнавальне хобі. Я взнав багато цікавого про човни та кораблі. Коли я виросту, хочу бути інженером, який буде проектувати різні човни. Збирання моделей човнів- улюблене заняття чоловіків нашої родини.
Объяснение:
«...Тут... дела‑кружева, а плела их слепая баба, где уж нам узор разобрать!..» (бабушка) «...Правил у нас много, а правды нет...» (бабушка) «...А хороший указчик дороже десяти работников...» (бабушка) «...в дела взрослых не путайся! Взрослые – люди порченые; они богом испытаны, а ты еще нет, и – живи детским разумом. Жди, когда господь твоего сердца коснется, дело твое тебе укажет, на тропу твою приведет, – понял? А кто в чем виноват – это дело не твое. Господу судить и наказывать. Ему, а – не нам!..» (бабушка) "...злоба – что лед, до тепла живет!.." (бабушка) «...Донос – не оправданье! Доносчику первый кнут...» (дед)«...Хитер ты али простодушен, а? <...> ...будь хитер, это лучше, а простодушность – та же глупость, понял? Баран простодушен. Запомни!..» (дед) «...Человечью ласку на базаре не купишь...» (дед) «...Скорлупы у нас много; взглянешь – человек, а узнаешь, – скорлупа одна, ядра‑то нет, съедено. Надо бы нас учить, ум точить, а точила тоже нет настоящего...» (дед) «...Есть силачи, да не в силе дело – в ловкости; силы сколько ни имей, а лошадь всё сильней...» (дед)
