Сім суток по воду ходив до ставу Рак.
На восьмий день так-сяк
Її він доволік до хати,
Ще трохи відпочив, та й ну перетягати
Через поріг... Клешнею зачепивсь,
А кухлик нахиливсь,
І розлилась вода, — пропали всі клопоти!..
«Нема добра із скорої роботи! —
Говорить, сапаючи, Рак, —
Було б не поспішаться так...»
