1.Оповідач розмірковує про старість, життя та смерть, та не час журитися. Він хоче дещо написати, та це не роман, а мемуари. Старий То-Ма-Кі з усміхом поглядає на камін, на якому листівка: дівчина в купальнику й підпис: «Любому з Генуї» (саме про неї далі й піде мова).
2.Оповідач згадує, яким він був у молоді роки та як уперше потрапив у кіномистецтво. Ми опиняємося в Одесі, куди приїжджає молодий То-Ма-Кі (на кінофабрику). Він оселяється в готелі і перші дні свого перебування в Одесі досліджує місто. Його появу на кінофабриці майже ніхто не помічає.
3.Одного разу молодий То-Ма-Кі був на виставі, де показували балет за біблійним сюжетом «Йосиф Прекрасний». Чудово й пристрасно танцювала головна героїня – Тайах. Вона йому дуже сподобалася.
1)Такой важный господин, как вы, ваша милость, всегда сумеет выбрать для меня что-нибудь такое, что придется мне по плечу и по нраву.
2)Ведь если б даже господь устроил так, чтобы королевские короны сыпались на землю дождем, и тогда, думается мне, ни одна из них не пришлась бы по мерке Мари Гутьеррес. Уверяю вас, сеньор, что королевы из нее нипочем не выйдет. Графиня − это еще так-сяк, да и то бабушка надвое сказала.
3)Смотрите же, ваша милость, сеньор странствующий рыцарь, не забудьте, что вы мне обещали насчет острова, а уж я с каким угодно островом управлюсь.
И хоть я знаю, что женщины болтают пустяки, а все-таки не слушают их одни дураки.
4)Я щупал себе пульс и знаю, что у меня хватит здоровья, чтобы править королевствами и островами.
