) Прочитайте фрагмент стихотворения Д.Б. Кедрина «Подмосковная осень» и выполните задания 15-16

В Перово пришла подмосковная осень

С грибами, с рябиной, с ремонтами дач.

Ты больше, пиджак парусиновый сбросив,

Не ловишь ракеткою теннисный мяч.

Березки прозрачны, скворечники немы,

Утрами морозец хрустит по садам:

И дачница в город везет хризантемы,

И дачник увязывает чемодан.

15.Определите стихотворный размер фрагмента.

анапест

хорей

ямб

амфибрахий

16.Определите рифмовки фрагмента.

перекрёстная

опоясывающая

парная

Разнообразная по тематике проза Абая имеет много параллелей с его поэзией. Как и стихи, «Слова» Абая содержат критику феодально-патриархального общества, мысли о судьбе народа, о достоинствах чело-века, о роли труда и разума в формировании личности, о значении образо-вания и культуры для развития общества.

В «Словах назидания» Абая раскрывается и философская тема. Он пишет о необходимости углубленного познания явлений, тайн природы и общества, окружающего мира.

Ряд «Слов назидания» представляет собой наставление мудреца, по-знавшего законы жизни. Много и страстно пишет мыслитель о труде, нау-ке, знании, культуре, о родном и русском языках. О чем бы ни писал, о чем бы ни размышлял Абай в «Словах назидания» , мы видим образ граждани-на-мыслителя, просветителя, который горячо любил свой народ и был глу-боко встревожен его судьбой. Глубокая печаль, скорбь поэта, вызванная бесправием и тиранией, невежеством народа, соединились у Абая с любо-вью к народу, родной стране.

Хотя Абай не смог указать, как, каким путем народ может взять в руки свою судьбу, но он верил в его будущее, в благодетельные, грядущие перемены. «Кто не испытывал зла? — писал Абай. — Теряет надежду лишь безвольный. Ведь истина, что в мире нет ничего постоянного, значит, и зло не вечно. Разве после суровой, многоснежной зимы не приходит весна — цветущая, многоводная, прекрасная? » Одно из «Слов» он заканчивает мыслью: «И думаю, что, может быть, и хорошо жить так, устремляя взор надежды на будущее»

 На уроці зарубіжної літератури ми прочитали твір Антуана де-Сента Екзюпері "Маленький принц". За жанром це казка. У ній розповідається про маленького хлопчика, який був дуже добрим та лагідним, любив природу, квіти та життя. У цього маленького принца була своя власна квітка, яку він доглядав - чарівна роза. 
   На протязі усього твору описуються різні пригоди, у які потрапляв хлопчик. Він був дуже наївним та вважав усіх людей добрими й щирими, та не знав, що у світі існує жорстокість. 
    Я прочитав(ла) декілька книжок А. Екзюпері, але казка "Маленький принц" мені сподобалася найбільше, тому що вона "пахне дитинством, щирістю, лагідністю, ніжністю", вона ніби пронизана якимось чарівними барвами. У творі описаний світ, який здатна придумати, уявити та побачити власне сама дитина, а не дорослий, бо у дітей, зазвичай, краще розвинена уява та фантазія.
    Особисто мене казка А. Екзюпері "Маленький принц" навчила, що треба любити природу, берегти її, у будь-якій ситуації завжди залишатися людиною, а не звірям, поважати дорослих та бути чемним з ними, а ще, дуже добре,  якщо ви будете  залишитися в душі дитиною все життя, адже  це так чудово, коли не маєш стількох проблем, ні про що не думаєш, завжди радієш життю, не дивлячись ні на що.
Тому я бажаю Вам, щоб Ви залишилася саме такими, та отримати гарну оцінку за твір))