Історія одного кохання... Кохання, яке перемогло соціальні умовності, матеріальну невлаштованість, побутові негаразди. Проте доля виявилася невблаганною: кохання не змогло перебороти смерть. На жаль, життя пропонує і такі варіанти. Світ недосконалий. Власне, автор уже в перших рядках свого твору налаштував читачів на трагічно-фатальний фінал. Це наштовхує на думку про те, як важливо цінувати кожну мить життя, проведену поруч з тими, кого ми любимо, цінуємо, боїмося втрати; дарувати їм тепло і ніжність, турботу і розуміння. Адже інколи буває так, що щасливі миті занадто короткі, і ми запізно починаємо цінувати те, що втратили назавжди. Тож, мабуть, не варто витрачати життя на образи, примхи, затятість, егоїстичні амбіції.
Объяснение:
Встретились как-то юноша и девушка. Суждено было им встретиться, сильно полюбить друг друга, да не выпала судьба остаться на всю жизнь вместе. Заметил красотку один меценат из радзивилловских дворцов. И решил забрать красивую девушку играть в господском театре.
Отправились в горы юноша и девушка. О женитьбе нельзя было и думать. И вот однажды юноша и девушка встретились, чтобы разлучиться навсегда. Никто не слышал и не знает, сколько слов было сказано им, сколько слез пролилось из ее глаз. Только дуб и сосна, что росли рядом, были свидетелями этой встречи. Даже их пронизала жгучая боль человеческих сердец, обжег огонь неизведанного чувства. В сетовании и соболезнования людскому горю деревья невольно наклонились друг к другу, переплелись стволами в тесную обнимку, будто счастливы от того, что им не грозила мучительный час разлуки. Так и остались стоять, перешептываясь в кронах, полные таинственного чувства.
Объяснение: на пять с плюсом я считаю
