Основна думка: засудження рабства, неприйняття будь-якого насилля над людьми
Жанр: філософська лiрика.
Художні засоби вірша «Галерник»
алегорії: море – Всесвіт
порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді;
образи-символи: образ галери (човна) – символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом; галерник – людина у Всесвіті;
метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум;
полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу:
Ти могло б південні води
Перлами перевершити!
Дай же, о криваве море,
Відповідь; тобі не тяжко
Це вчинити, якщо правда,
Що і води мають мову.
Твір складається з трьох частин: вступу-експозиції, де змальовано становище та портрет галерника, монологу нещасного та заключної частини, в якій йдеться про те, як наглядач обірвав монолог героя.
Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах».
Джерело: https://dovidka.biz.ua/luyis-de-gongora-galernik-analiz
