1.чому до цього часу в нашому суспільстві існують "драконівські закони" 2.чи намагаєтесь ви застерегти свого товариша від негативного вчинку, якій він планує здійснити? Якщо так, то яким чином?
3 відшукати в тексті та виписати фразеологізми, приказки та прислів'я
4.надайте поради, як позбутися "драконівських законів" у нашому житті ​

Твір Акутагави «Павутинка» має глибокий і суто філософський зміст. Це швидше притча, ніж щось інше, тому, щоб краще зрозуміти її зміст, треба мати неабиякі знання з східної філософії, зокрема, з японської.  Ця новела-притча була створена автором для дітей і мала на меті розвивати в дітях високі моральні якості, виховувати в них творчі здібності, вчити дітей жити на світі.
Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі.  В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я  походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини.  Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний  добрий вчинок: колись Кандата в павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс. Будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої знаходиться у руках долі,  і опускає її в озеро. І цією павутинкою, ниточкою між раєм і пеклом, злодій міг би вибратись назовні, врятуватися від пекельних мук, але не судилося… Його власна сутність, тобто, відсутність співчуття до ближніх, до інших нещасних, не дозволила врятуватися самому та й врятувати інших. Кандата знов і вже назавжди упав у море крові, а Будда у печалі пішов собі геть.
Новела «Павутинка» стверджує ідеали добра, вчить, що треба жити в мирі з людьми і з самим собою, відповідати за свої вчинки, робити добрі справи і пам”ятати, що за всі вчинки доведеться колись відповісти, бо існує вища справедливість.

Подробнее - на -

Трагедия «Ромео и Джульетта» на протяжении веков волнует сердца миллионов молодых людей, потому что они находят здесь отражение вечной проблемы конфликта искренней любви и общественных предрассудков.

Ромео и Джульетта – дети «двух равно уважаемых семей» Вероны, которые ведут многолетние и кровопролитные «междоусобные бои». Ненависть к противникам здесь, кажется, впитывается с материнским молоком. Но искренна ли, оправдана ли эта вражда, если молодые люди уже не помнят, из- за чего произошел конфликт между их дедами? И что может случится, если не знаешь противника в лицо?

Любовь зарождается в сердцах юных Ромео и Джульетты еще до того, как они узнают, что их избранник – враг семьи. Но могут ли предрассудки противостоять живому чувству? Героям вначале кажется, что да. Вот что думает по этому поводу Джульетта:

С таким лицом –и сын такого змея!

Что ж я пожну, когда так страшно сея?

Что могут обещать мне времена,

Когда врагом я так увлечена?

Однако время показало, что яркую и горящую любовь не может победить никакая вражда и ненависть. Скрывая свои чувства от родителей, которые ставила перед ними жизнь- и в этой борьбе они становились сильнее. Однако, к сожалению,

…им судьба подстраивает козни

И гибель их у гробовых дверей

Кладет коней непримиримой розни.

Да, любовь Ромео и Джульетты пережила смерть, совершила невозможное- примирила друг с другом враждующие семейства. Даже погибнув, герои остались неразлучными, ив этом великий драматург видит торжество жизни и искренних человеческих чувств. Так печально разрешились «вечные вопросы», терзавшие Монтекки и Капулетти на протяжении долгих лет.