Антиутопія існувала як явище філософсько-художньої думки з античності, тобто з того часу, коли виникла сама утопія
Антиутопія з'явилася тоді, коли держава і суспільство виявили свої негативні риси, стали небезпечними для людини, не сприяли прогресу. Це критичне зображення державної системи, що не відповідало принципам механізму. В антиутопії завжди виражався протест проти насильства, абсурдного соціального устрою, безправного становища людини. Автори антиутопій, посилаючись на аналіз реальних суспільних процесів, за до фантастики намагалися передбачити тим самим про небезпечні наслідки існуючого порядку або утопічних ілюзій
