Вид лірики: філософська лірика
Тема: духовні протиріччя людини; твір розповідає, який нелегкий шлях особистості до самопізнання, до Бога, до вічних цінностей.
Ідея: право людини сподіватись на іння, незважаючи на суперечливі пристрасті в її душі, її злети та падіння.
Художні зсоби: антитези (день і ніч, веселий -сумний, кохання – зневага; вогонь-лід, гріх -каяття)
Настрій – песимістичний
Символи – ніч-темрява, день-свято,вогонь, лід – життя і смерть
Ліричний герой постає перед читачем у всій складності свого духовного життя, мінливий і на перший погляд легковажний. Та це тільки на перший погляд… До своєї особи ліричний герой відноситься критично « …я клубок із протиріч», антитези (антоніми) підкреслюють це ставлення (день-ніч, веселий-сумний, вогонь-лід).
Герой звертається до Бога, молить, щоб почуття страху повернуло йому набожність і принесло душевний спокій іння.
У поезії зображено душевний конфлікт ліричного героя. Це передано за до антитези та оксюморону: він називає себе «клубком протиріч», бо в душі вирують непоєднувані поняття:
В душі моїй зустрілись день і ніч;
Веселий щойно — враз стаю сумним,
Впадаю в гріх й розкаююсь у нім,
Любов кляну й хвалу їй шлю навстріч;
Вогонь я й лід, жену й тікаю пріч…
Звернення до релігії не дає героєві бажаного спокою, він відчуває страх та біль.
Молюсь сьогодні й Богові лещу,
А завтра вже від страху затремчу —
Й набожність потім знов моя згаса…
Але врешті, він висловлює думку про те, що складний період зневіри та розчарувань загартує його духовно, навчить легше переносити життєві негаразди. Як бачимо, у сонеті є бароковий мотив самотності, розгубленості, зневіри, навіть трагізму. Цей твір розповідає, який нелегкий шлях особистості до самопізнання, до Бога та вічних цінностей.
1. Былина — древнерусская, позже русская народная эпическая песня о героических событиях или примечательных эпизодах национальной истории XI—XVI веков.
2. читать
3. 1, 2) Три поэта, представленные в этом разделе стихотворениями, посвященными былинным богатырям, относятся к своим героям с чувством глубокой симпатии, и в то же время каждого автора волнуют какие-то особые стороны облика и поступков богатырей. Для Бунина особенно важна трагическая мощь богатырей, их непростая судьба, гибель старшего поколения, для Бальмонта — «живая вода» их духовного воздействия на читателя, для Винокурова — духовная близость богатырей к обычному простому человеку.
3) Стих от былины отличается своей художественной и целевой направленностью. Стих, если попытаться дать определение этому понятию в двух словах - это поэтическое изложение мысли о каком-либо факте, событии, предмете. Былина же - это воспевание событий строго героических, относящихся к истории России дореволюционного времени.
4. По моему мнению, люди должны знать историю своего народа, а поэты и писатели нам о ней напоминают. Они хотели показать людям, что всему хорошему нужно учиться у предков.
