Кожен з нас нерозривно пов'язаний з тією країною, де він живе, - радіє, сумує, поступово дорослішає, знаходить і втрачає любов. Я думаю, що якщо людина не любить або, не поважає свою країну, то йому достатньо складно знайти собі якесь місце в ній. Країна - це люди, які в ній живуть, народ. І мабуть, найголовніше те, що якщо людина не любить людей, які знаходяться поруч з ним, то вона не любить і не поважає самого себе і, природно, приречений на повне самотність. Якщо ж людина не бере участь у загальному житті, то його власне життя втрачає сенс. Отже, любов до рідної країни - це любов до рідної природи, до рідної мови, до людей, які нас оточують. Все це - найголовніше в кожній особистості, її стрижень, без якого вона стає несамостійною, нестійкої. Той, хто не любить свою країну, не знайде достойного місця в світі.
Объяснение:
Надіюсь до удачі (можеш деякі слова поміняти якщо захочеш, я цей твір писала сама)
Ска́зка — один из жанров фольклора, либо литературы. Эпическое, преимущественно прозаическое произведение волшебного, героического или бытового характера. Сказку характеризует отсутствие претензий на историчность повествования, нескрываемая вымышленность сюжета.
Сказка фольклорная[uk] — эпический жанр письменного и устного народного творчества: прозаический устный рассказ о вымышленных событиях в фольклоре разных народов[1]. Вид повествовательного, в основном, прозаического фольклора (сказочная проза), включающий в себя разно-жанровые произведения, тексты которых опираются на вымысел. Сказочный фольклор противостоит «достоверному» фольклорному повествованию (не сказочная проза) (см. миф, былина, историческая песня, духовные стихи, легенда, демонологические рассказы, сказ, предание).
Сказка литературная — эпический жанр: ориентированное на вымысел произведение, тесно связанное с народной сказкой, но, в отличие от неё, принадлежащее конкретному автору, не бытовавшее до публикации в устной форме и не имевшее вариантов[2]. Литературная сказка либо подражает фольклорной (литературная сказка, написанная в народно поэтическом стиле), либо создаёт дидактическое произведение на основе не фольклорных сюжетов. Фольклорная сказка исторически предшествует литературной.
Скульптура Ильи Гинцбурга: «Сказка»
