ответ: Трагедія другої світової війни зробити літератури на матеріалі творів Війна — Це не природний стан людини знецінюють чи найбільшу коштовність на землі — людське життя вона є трагедію як для переможених таке переможців у другій світовій війні у і уряду і народи країн антигітлерівської кулаці мали ясно позитивно мету вони боролися проти фашизму тому літературу про цю війну мала в 1-у чергу антифашистську спрямованість патріотичний пафос проте не менш вами тут є протест проти самої сутності війни як насильство над людиною проти війни яка знищує в людині людське і Петро перетворює її на потвора з психології тварин саме такий У зображенні війни ігаємо у творах Белля, викова, Івашкевича, Некрасова. Війна у творах німецького письменника гріх Абеля — це війна переможених.Він зображає її останній період — період відставку і по поразки, проте belli цікавила не війна як така, а людина на війні. У величезній кількості жертв, — говорить він, — говориться окрема людина, самиця окрема людина, її страждання стають центральним об’єктом зображення. Героїв Еля — солдати, afraidтори, фельдфебель, обр-лейтенанти — Прості служаки, виконавці чужої волі, що не знайшли в собі сили протистояти фашизму, а тому самі певною мірою страждають від своєї причетності до його злочинів. Ні, Бель не виправдовує їх — він співчуває ім как людям
Объяснение:
Александр Гликберг, известный под псевдонимом Саша Чёрный, родился в Одессе в еврейской семье. Его отец Мендель Гликберг владел аптекой, а родственники по материнской линии были купцами. У Александра Гликберга было четверо братьев и сестер — Лидия, Владимир, Ольга и Георгий. Родителям пришлось сменить веру и покрестить детей, чтобы они смогли учиться в гимназии.Литературный дебют Чёрного состоялся в начале лета 1904 года, когда он напечатал в житомирской газете первый рассказ – «Дневник резонера», сюжет которого был навеян недавней службой в учебной команде и последующей службой в Новоселенской таможне. Это произведение он подписал как «Сам по себе». Далее он активно проявляет свой талант как поэт-сатирик. Его популярность растет, а читатели газет и журналов, беря в руки новый номер, первым делом просматривают его стихи. Злободневность и острота его поэтической сатиры привела к закрытию одного из журналов, в которых он печатался, а также к введению запрета на один из его сборников.
Самыми популярными произведениями автора считаются следующие:
«33 лучших юмористических рассказа»;
«Дневник Фокса Микки»;
«Юмористические рассказы».
Объяснение:
