Объяснение:
Привіт Гельмер! Я б дуже хотіла з тобою познайомитись і висловити свою думку дивлячись тобі у очі. Але я не маю такої можливості, тому вирішила написати тобі листа. Хотілося б щоб ти сприйняв мої слова в серйоз, зробив для себе висновки, та по можливості виправив свої помилки. Ти з Норою прожив багато років, у вас 3 дітей, ви багато чого пережили разом, ти тільки згадай той період вашого життя коли ти закохався в Нору, коли ви зустрічалися, коли вашим спільним рішенням було одружитись, народження дітей, і ти все ще їй не довіряв. Ви змарнували 8 років свого життя які могли провести з справді коханої вам людиною. Ти своєю надмірною турботою забув що можна просто довіряти, кохати, розмовляти, вирішувати проблеми разом та просто жити для ваших дітей. Для чого було їх народжувати? Щоб вони бачили ваше безглузде життя та будували модель майбутньої сім'ї? Ти б хотів щоб у твоїх дітей була така ж сім'я як у тебе? Вона не заслуговує такого відношення з твоєї сторони і як на мене вона вчинила правильно що пішла від тебе.
Муму была настоящей охотничей собакой, и автор вполне мог бы закончить рассказ более оптимистично. Например, так.
На Герасиме был праздничный кафтан; он вел Муму на веревочке. Они вошли в трактир, где Герасим заказал тарелку щей, накрошил мясо и хлеб и поставил перед Муму. Собачка с аппетитом уплетала щи, а в это время в трактир зашел сам автор - заядлый, как известно, охотник. Увидев Муму и Герасима, он подошел и спросил:
- Любезный, это твоя собака?
- Му-му, - промычал Герасим.
- Продай-ка ты её мне, я тебе хорошо заплачу.
Из трактира Герасим вышел немного грустный, но разбогатевший; автор был вполне доволен приобретенным спаниелем. За судьбу Муму теперь можно не беспокоиться: она попала в хорошие руки.
