Книга «Алхімік» — глибоко символічна. За сюжетом це твір про пошуки й знаходження істини. Роман має кільцеву композицію. Молодий іспанський пастух Сантьяґо, побачивши віщий сон, вирушає шукати скарби та впродовж усієї оповіді натрапляє на людей та явища, що допомагають йому зрозуміти себе самого й набути знань про світобудову, які насправді виявляються відкритими для всіх і кожного.
Він прямує зі свого будинку в Іспанії до екзотичних ярмарків Танжера, долає пустелі Єгипту, після чого на нього чекає доленосна зустріч з Алхіміком. За час подорожі герой набув життєвого досвіду, знайшов справжнє кохання, пізнав Всесвітню Мову, тобто став Алхіміком, і, зрештою, зажив грошей. Як біблійний блудний син, він повертається після мандрів додому, щоб з’ясувати, що обіцяний йому скарб лежить на тому місці, звідки й почались його мандри. Сантьяґо виконав на землі свою місію: навчився алхімії життя, навчився жити в гармонії зі світом, зрозумів, що наші долі та вся світова будова написані однією рукою — рукою Творця. Отже, щастя й багатство слід шукати в собі. І в основі цього пошуку — дотримання свого призначення.
«Коли ти чого-небудь забажаєш дуже сильно, весь Всесвіт допомагає тобі досягнути цього» — ці слова рефреном повторюються в романі-притчі.
Кожна зупинка, кожен епізод роману відкривають героєві якусь істину, мають алегоричне значення:
• «Тариф» — «Усе у світі має ціну»;
• «Танжер» — «Ніколи не відмовляйся від своєї мрії»;
• «Пустеля Сахара» — «Усі ми — частинки Світової Душі»;
Первоначальный замысел
Произведение задумывалось в качестве повести, а позже романа «Декабристы», над которым он работал в 1860–1861 годах. Со временем автор не удовлетворяется лишь событиями 1825 года и приходит к пониманию, что необходимо раскрыть в произведение более ранние исторические события, сформировавшие волну патриотического движения и пробуждение гражданского сознания в России. Но и на этом автор не остановился, понимая неразрывную связь событий 1812 года с их истоками, которые берут свое начало с 1805 года. Таким образом, идея творческого воссоздания художественной и исторической действительности планируется автором в полувековую масштабную картину, отражающую события с 1805 по 1850-е годы.
В окончательной задумке автора крайней временной точкой оказываются 20-е годы XIX века, о которых читатель узнает лишь в прологе, основные же события произведения совпадают с исторической действительностью с 1805 по 1812 год. Несмотря на то что автор решил передать суть исторической эпохи более кратко, книга так и не смогла соответствовать ни одному из традиционных исторических жанров. Произведение, сочетающее детальное описания всех аспектов военного и мирного времени, вылилось в четырехтомный роман-эпопею.
Надеюсь будет полезно))
Объяснение:
