Задание№4: напишите эссе на одну из предложенных тем. Объем письменной работы – 120 - 150 слов. Дам 31б!

Тема 1.
Каким образом литературные приемы позволяют Чехову раскрыть идею рассказа «Толстый и тонкий»? Используйте 2-3 цитаты.

Тема 2. Каким образом и с какой целью В. Шукшин использует в рассказе и приемы комического (на примере одного рассказа по выбору)? Используйте 2-3 цитаты.

Тема 3. Эссе « Чему научили меня герои рассказов В.М.Шукшина?» . Используйте 2-3 цитаты

Поль Верлен народився в місті Мец у сім’ї військового інженера. Дев’ять років він навчався у школі Ландрі, яку закінчив із дипломом бакалавра словесності. У Парижі, куди родина переїхала після відставки батька, юнак записався до університету на юридичний факультет. Але облишив навчання, адже професія адвоката його не цікавила. У 1864 році він вступив на службу до страхового товариства, потім до мерії та до міської ратуші.

Ще в 14 років виявилася його літературна обдарованість. У 1863 році було надруковано його перший вірш. Незабаром Верлен приєднується до парнасців.

2. Виступи учнів із повідомленням про літературну группу французьких поетів «Парнас»

3. Слово вчителя

Виходять перші збірки поета — «Сатурнічні вірші» та «Галантні святкування» (або «Вишукані свята»), на яких позначився вплив ще одного літературного вчителя Верлена — Ш. Бодлера.

Верлен одружується з Матильдою Моте, підтримує Паризьку комуну. Побоюючись переслідувань, виїжджає з Парижа. У цей час знайомиться з юним поетом Артюром Рембо. Упродовж двох років вони мандрують країнами Європи. Посварившись з Артюром, Верлен вистрілив із пістолета й поранив його. За що отримав два роки ув’язнення. У в’язниці Верлен намагався переосмислити своє життя, очиститися, повернутися до Бога. Але надто сильними

були його негативні пристрасті, щоб утриматися від морального падіння.

Як не дивно, але саме на цей час припадають найвизначніші поетичні досягнення — виходять друком збірки «Романси без слів», «Мудрість», «Давно і нещодавно», серія статей «Прокляті поети» та ін.

Із середини 1880-х років поета переслідують хвороби. Але він створює чимало нових поетичних збірок — «Кохання», «Паралельно», «Присвяти» та ін., автобіографічну прозу, п’єси. Кілька разів він подорожує до Нідерландів та Бельгії з програмою публічних виступів.

У 1896 році поета не стало.

На початку свого творчого шляху поет захоплювався «парнасцями», які пропагували «мистецтво для мистецтва», культ краси та витончену складність вірша. Але поволі вибудовувалася власна, самобутня творча манера. За словами літературознавця Д. Нали-вайка, вона є «…яскравим втіленням поетичного синтезу імпресіонізму та символізму». З одного боку, Верлен прагне виразити миттєві враження, відтворити у нюансах та напівтонах швидкоплинне почуття (імпресіонізм), а з іншого — надає цьому враженню символічних, узагальнених значень, вибудовує систему «відповідностей» між зовнішнім і внутрішнім світами (символізм).

4. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво»

5. Обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Яку найпершу вимогу ставить автор до поетичного слова?

♦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?

♦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?

♦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.

♦ Який зміст вкладає, на вашу думку, поет у слово «література»?

♦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.

6. Слово вчителя

Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882. «Найперше — музика у слові» — такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання

в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,— медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.

У цьому ж році (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що складається з трьох розділів: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».

Серед дев’яти «забутих арієт» (арієта — невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).

7. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче»

8. Обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Який настрій навіює ця поезія?

♦ Про що цей вірш — про природу чи стан людської душі?

♦ Які принципи автора, проголошені в «поетичному мистецтві», відбилися у творі?

9. Слово вчителя

За удаваною простотою вірша простежується велика майстерність автора, його новаторство, відкриття «поезії душі». Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет широко використовує алі-

терацію (повторення одних і тих же приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокорінних слів, тавтологічні рими-повтори. Складна система римування поєднується з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки

та скарги: «О хлюпотіння зливи по крівлях, по землі!», «З відчаю хоч кричи! Печалюсь без причин» (тут і далі переклад М. Лукаша). Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка:

«Любов й зненавиди нема, а дітись ніде!»

У вірші всього шістнадцять рядків, а розкривають поезію цілої душі.

Это не просто уроки французского, а уроки нравственности.
Повесть В. Г. Распутина «Уроки французского» переносят нас в далекое послевоенное время. Для нас, современных читателей, подчас бывает трудным понять все те обстоятельства, в которых жили люди в то нелегкое время.
Ведь именно так жили большинство людей. У мальчишки нет отца, а в семье, помимо него, много детей. Измученная мать не может прокормить всю семью. Но тем не менее она отправляет старшего сына учиться. Она верит в то, что у него будет хотя бы надежда на лучшую жизнь. Ведь до сих пор ничего хорошего в его жизни не происходило.

Главный герой рассказывает, как «глотал сам, и заставлял глотать свою сестренку глазки проросшей картошки и зерен овса и ржи, чтобы развести посадки в животе — тогда не придется все время думать о еде» . Несмотря на голод, холод и лишения, главный герой — талантливый и мальчик. Это отмечают все. На новом месте мальчишке приходиться нелегко.

Никому он здесь не нужен, никто о нем не заботиться. В суровое нелегкое время у каждого стремление выжить самому и своих детей. До чужого ребенка никому нет дела. Главный герой — это мальчишка со слабым здоровьем, лишенный поддержки и заботы близких. Он часто бывает голодным, страдает от головокружений, К тому же его продукты очень часто крадут. Однако находчивый ребенок ищет свой выход из создавшегося положения. И находит. Мальчишка начинает играть на деньги, хоть, с точки зрения школьного начальства, такой поступок был настоящим преступлением. Но именно игра на деньги дает возможность главному герою покупать себе молоко: при его малокровии молоко просто необходимо. Не всегда удача улыбается ему — нередко мальчишке приходиться голодать. «Голод здесь совсем не походил на голод в деревне. Там всегда, и особенно осенью, можно было что-то перехватить, сорвать, выкопать, поднять, в Ангаре ходила рыба, в лесу летала птица. Тут для меня все вокруг было пусто: чужие люди, чужие огороды, чужая земля» .

На главному герою совершенно неожиданно приходит молодая учительница французского языка, Лидия Михайловна. Она понимает, насколько тяжело мальчику, оторванному от дома и родных. Но сам главный герой, привыкший к суровым условиям, не принимает от учительницы. Мальчику тяжело бывать у нее в гостях, пить чай, которым она его угощает. И тогда Лидия Михайловна идет на хитрость — отправляет ему посылку. Но откуда городской девушке знать, что глухой деревеньке нет и не может быть таких продуктов, как макароны и гематоген. Однако учительница не оставляет мыслей мальчику. Ее выход прост и оригинален. Она начинает играть с ним на деньги, причем старается делать все возможное, чтобы выиграл именно он.