Антези:
Комусь – щоб хліба скибка.
Комусь – щоб тільки лаври.
Одна душа – як скрипка,
а друга – як літавра.
А тут не все так чітко.
То крила, то вериги.
Від Баха – до чечітки.
Від “чижика” – до Ґріґа.
Від ніжного ноктюрна –
до громових симфоній.
Від буйного обурення –
до сміху саксофонів.
Всі голоси природи,
всі види й різновиди,
від голосу народу –
до писку індивіда.
Все в душу входить вперто.
Ввійшло – навік зосталось.
Оце такі концерти.
Аж серце надірвалось.
Приклад алегорії – персонажі байки “Бджола та Шершень” Григорія Сковороди. Бджола уособлює людину, яка знайшла свою справу за покликанням і трудиться з задоволенням. Шершень – це збірний образ людей, які нічого не роблять, а лише використовують плоди праці інших.
Объяснение:
У портрета Василия Андреевича Жуковского, кисти К. Брюллова, совершенно особая судьба: сумма, вырученная от его продажи, пошла на выкуп Т. Г. Шевченко из крепостных. Вспоминая об этом, Шевченко писал в своей биографии: “Жуковский, предварительно узнавши цену от помещика, просил К. П. Брюллова написать его, В. А. Жуковского, портрет с целью разыграть его в лотерею… Великий Брюллов охотно согласился.
Портрет написан. В. А. Жуковский с графа М. Ю. Виельгорского устроил лотерею в 2500 рублей ассигнациями, и этою ценою была куплена моя свобода…”
