Главный герой произведения- Киш, мальчик 13 лет , который живёт у самого Полярного моря. Чтобы понять каков же был мальчик, надо знать какими были его родители. Отец Киша -был отважный охотник. . Он был очень храбр. В голодное время он отправился на охоту, за полярным медведем и там нашёл свою смерть И Киш остался жить с мамой. Он остался единственным мужчиной в семье. У Киша очень твёрдый и решительный характер. Это видно из эпизода " на совете" Где мальчик выступил против взрослого совета и обвинил их в несправедливом распределении добычи. У Киша обострённое чувство справедливости и честности. Это видно в этих строках" Отныне дележ моей добычи будет справедлив. И ни одна вдова, ни один беззащитный старик не будут ночью плакать оттого, что у них нет мяса, в то время как сильные мужчины стонут от тяжкой боли, ибо съели слишком много."И когда Киш отправился на охоту, никто его не воспринял серьёзно, все смеялись над ним. Но Киш, сумел добиться уважения, оправдал надежды своей матери и все стали считаться с ним. Все стали уважать Киша. Бесстрашие, смекалка, наблюдательность, сила воли, чувство справедливости, ответственность перед соплеменникам. Торжество человеческой воли и ответственности. - это и есть Киш. Киш - это символ для подражания многим , своими поступками Киш заслужил право считаться " взрослым" Из маленького мальчика , Киш превратился в вождя, в настоящего мужчину.
Объяснение:
Актуальність твору “Місце для дракона” Юрія Винничука має місце і сьогодні.
Чого навчає повість-казка “Місце для дракона”
У своєму творі Юрій Винничук порушує одвічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви.
Твір цей не втрачає своєї актуальності і в наш час. Він учить нас, що зі злом, несправедливістю треба боротися, але так, щоб не скоїти ще більшого зла, бо далеко не всіма шляхами можна дійти праведного діяння. І ніколи неправда не може бути на благо людині.
Гіркий досвід героя роману вчить нас: не можна побудувати справедливості неправедними діями, не можна стати щасливим на нещасті інших. Лише з добра можуть вирости зернятка добра, а зло породить ще більше зло. Але і добро слід робити чистими руками, не заплямованими людською кров’ю.
Ця повість підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з’ясувати для себе, що є добро, а що – зло, яку величезну цінність має людське життя, яке не маєш права зганьбити й відібрати. Твір змушує нас замислитись і над загальнолюдськими проблемами: чи може зло породити добро, чи кожен гріх можна спокутувати, що керує вчинками окремих людей?
