Се сосфор В «Федько-халамидник» В. Винниченка
Г«Говорюща риба» Е. Андієвської
4. Протиставлено високі моральні якості простої лю-
дини підлості панича у творі
А «Казка про яян» E. Андієвської
Б«Друкар книжок небачених» О. Іваненко
В «Федько-халамидник» В. Винниченка
Г«Говорюща риба» Е. Андієвської
5. Дід Мороз, Жар-Птиця, гном - персонажі творів
(A Лесі Українки
Б 1. Жиленко
в Е. Андієвської
орнілевського
с. й импьту.​

Объяснение:

МАТИ-УКРАЇНО!

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас —

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж у нас одна!

РІДНА ХАТА

Різні в світі є країни,

Різні люди є у світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То — прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити,

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти.

Різні в світі є країни,

Гарні є і є багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще в рідній хаті.

ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ

— Як ти любиш Україну,

Мій маленький друже?

— Нашу рідну Україну

Люблю дуже, дуже!

— З Україною нікого

В світі не боюся.

І щоранку я до Бога

За неї молюся.

Щоб була щаслива, дуже,

Щоб була багата.

Я люблю її так дуже,

Як маму і тата.

Жили была в одном городе третьеклассница Маша. Однажды поручили ей в школе собирать деньги на школьные обеды. "Ты все в тетрадочку аккуратно записывай"- сказала Маше мама. Собирает Маша деньги со школьников, а в тетрадку ей лень писать. "Ну и не записывай,"- говорят Маше дети -"Мы тебе доверяем". Собрала Маша деньги и после школы отправилась по поручению в магазин за хлебом. А там в хлебном отделе разные булочки привезли, чипсы, сухарики и пирожные. Не устояла Маша и потратила школьные деньги себе на сладости. Наелась ими Маша и пришла домой. А вечером мама у Маши спрашивает:"Ну как, все в порядке?" Расплакалась Маша и призналась маме в своей беде мама Машу, вздохнула, отсчитала свои деньги и принесла утром сама их в школу учительнице. Много ли, нет ли времени Наступил день рождения Маши. Подарили родители девочки подарки. А ждала Маша маленького котенка. Все подарки получила она, а котенка и нет. "Маленькая, "- говорят ей родители - "Ты, Маша, нельзя тебе еще котенка доверить. Вот вырастешь ты, поумнеешь, тогда и проси." Расстроилась Маша, да делать нечего год. Изменилась Маша. Стала она взрослее, аккуратнее, внимательнее. И больше уже никогда не обманывала оказанное ей доверие. Вошли однажды родители в Машину дверь, а у них котеночек серый из сумки выглядывает и улыбается Маше. " вам за доверие!" - закричала девочка и прижала к груди веселого пушистого зверька. Вот так вот!