D)в чём ошибка поступка Соловья?

СОР ИДЁТ​

Когда-то давно, в нашем дворе, жил мальчик Дима. Мальчик тот был умный, добрый, весёлый. Но мало кто с ним играл, а всё потому, что он всё время всем мешал, был неуклюж и не мог ни с кем играть.
- Как с ним можно играть, если он всё время что-то ломает или сам падает!?- кричали соседские мальчишки.
Так и сидел Дима с утра до вечера один во дворе. Читал книги, то про путешествия, то про волшебные миры. "Главное, не мешать ребятам",-думал про себя мальчик. А ещё у Димы был талант у рисованию, он очень хорошо рисовал и рисовал всё, что видел. Никто даже не посмотрел на эти рисунки. Что Димку очень расстраивало.
Но вот в один день в пустую квартиру все же нашлась семья. Была семья небольшая, всего двое родителей и дочка. Девочку звали Настя.
Вышла как-то раз Настя погулять. Начали с ней все знакомится. А она ото всех отходит куда-нибудь чтоб в тишине поиграть или повышивать. " Чего она? Небось такая же, как Димка",- подумали ребята и бросили забаву с ней играть.
А Дима смотрит на соседку, да только не понимает, почему она такая? Чего ей с ребятами не играется.
Подходит он к ней и говорит:
- Привет.
- Привет. Я Настя. А ты?
- Дима. Слушай, а ты хорошо вышиваешь.
а что у тебя в этом альбоме?
Я спрятал альбом за спину.
- Давай потом. А почему ты с ними не играешь.
- А ты?
- Я? Я неуклюжий всё время все порчу.
- И я...
Дима увидел, что девочка была очень расстроена.
- А давай вместе играть?
- Давай.
Они сели и начали рассматривать Димины рисунки. После каждого у Насти сверкали глаза. Дима предложил нарисовать общую картину.
Оказалось, что они очень хорошо поладили, хоть и были с недостатками.

Ровена
Ровена – знатна саксонка, її опікав Седрік Ротервудський, вона онука короля Альфреда Великого. Опікун обожнює її, ні в чому їй не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Однак Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Леді Ровена гарна, знає собі ціну, але не пихата. Має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє поводитися в товаристві Дівчину викрав Моріс де Брасі, щоб заволодіти її багатством. Потрапивши у полон, дівчина, яка звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною лицаря Айвенго.
Ребека
Ребекка – дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, “щоб вижити в цьому жорсткому світі”. Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. Ребекка надзвичайно сильна в душі, вона може скоритися долі. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків. Мета Ребекки — допомагати іншим, підтримувати слабких. Сама Ребека щира i готова до самопожертви. Також требя вiдзначити її надзвичайну мужнiсть i витримку, умiння вiрити та сподiватися на краще.