коли мимо гуркотів важкий ешелон, барак теж ніби зривався з місця;
такої не всяка й кухарка зварить;
мовби десь угорі над станцією постійно, одним голосом дзуремів шахтний вентилятор;
поїзди йшли частіше й швидше, ніж раніш;
Гори над степом удалині стояли білі, мов пухнасті на погоду хмари;
вона пахла м'ятно і ладанно, як сухі квіти в головах у дядька Кирила;
рештки стін і простінків згоріли у Климка на очах — швидко, як тріски.
