Гуцули, як і мешканці Центральної та Східної України, були християнами. Але їх віра у Бога переплелася із давніми язичницькими віруваннями дуже міцно. Язичники жили серед природи як невід'ємна її частка. Вони вважали, що ліс населений безліччю живих істот: нявки заманюють парубків до провалля, щезники пасуть своїх кіз, чугайстри роздирають нявок, а отже, не є ворожими людині, лісовики доглядають свою маржинку, тобто худобу. А над ними усіма панує арідник, тобто сатана. Дивно, але в казці, що розповідає Іванові Микола, саме арідник є творцем усіх речей: "Що є на світі — мудрощі, штудерація всяка, — то все від нього, від сатани. Де що лиш є — віз, кінь, музика, млин або хата, — все вигадав він... А Бог лиш крав та давав людям. Таке-то..." Здавалося, чого б людям боятися того, хто створив все навкруги, але, згадуючи про чорта, Іван і Микола хрестяться, щоб часом не накликати біди. Арідник і вся нечиста сила могли заподіяти багато лиха людині і худобі, а худоба дуже багато значила для гуцулів, бо вона їх годувала. Отже, побут їх був тісно пов'язаний із маржинкою.
Парубки влітку йшли на полонину де пасли корів і овець, доїли їх, виготовляли бринзу, котру потім розподіляли поміж селянами — хазяями худоби. Перед початком свого літування чабани на чолі з ватагом молилися, щоб "господь милосердний заступив християнську худібку на росах, на водах, на всіх переходах од усякого лиха, звіра й припадку".
На Святий вечір худоба першою куштувала традиційні дванадцять страв. На Маланки, вважалося, до маржини приходив сам Бог, питав її про ґаздів і, якщо вона була задоволена ними, давав новий приплід.
Нечиста сила, небезпечна для худоби, жила не тільки в лісі, а й серед людей. Такою, на думку Палагни і Івана, була їх сусідка Хима, що, перетворюючись на білого пса або жабу, нишпорила по сусідьских загородах. Після цього худоба починала слабувати або давала плохий надой. Була у селі і ще більш всесильна людина — мольфар Юра, що на очах Палагни зміг відвернути бурю.
Язичницький г християнський світогляд так тісно, сплелися у свідомості мешканців Карпат, що вони й самі не помічають, як одна їх дія протирічить іншій. Це дуже яскраво відбито у сцені похорону. Починається вона з голосінь Палагни, які не стільки виражали тугу за чоловіком, СКІЛЬКИ були обов'язковою частиною обряду, більше того — справжнім мистецтвом. За вікном сумно грала трембіта. З кожного кутка хати чулися зітхання. Але раптово тишу розірвав жіночий сміх. Нікого це не вразило і не здивувало. Почалися танці, жарти, поцілунки. Наші далекі предки-язичники вважали, що людину треба проводжати на той світ веселими піснями і танцями, щоб там душа не сумувала за рідними та друзями.
Як бачимо, гуцули багато успадкували від пращурів такого,, що навіть нашим предкам з XIX сторіччя здавалося дивним, не кажучи вже про нас. Але М.Коцюбинський зміг відтворити такий незвичний світогляд так, що він здається природним і позбавленим протиріч.
Язичництво, з яким боролися, починаючи з X сторіччя, не зникло, бо є ще народи, що живуть серед природи і сприймають її як живу істоту. Ця віра не є усвідомленою, але у дивному сплаві з християнством вона відтворилася у побуті, звичаях і віруваннях.
ответ: Автор сказки — Ганс Христиан Андерсен. Знаменитый датский сказочник. Родился в Дании в 1805 году и за более, чем 70 лет своей жизни, написал много замечательных сказочных историй как для детей, так и для взрослых.
Что обещала Каю Снежная королева?
ответ: Пару новых коньков и то, что он станет сам себе господином.
Цитата: Снежная королева сказала ему: «Если ты сложишь это слово, ты будешь сам себе господин, и я подарю тебе весь свет и пару новых коньков.
Чему учит сказка «Снежная королева»?
ответ: Храбрости и самоотверженности на примере Герды. Тому, что добрый человек, идущий по правильному пути, всегда встречает тех, кто готов ему Любви и преданности, настоящей дружбе.
О чем сказка «Снежная королева»?
ответ: О том, как маленькая и очень смелая Герда долгий путь, чтобы своего друга Кая, которого похитила и заморозила коварная и злая волшебница. На ее нелегком пути ей различные персонажи: ворон и ворона, принц и принцесса, Маленькая разбойница, Северный олень и другие.
В чем сила Снежной королевы?
ответ: Она — волшебница, управляющая холодными стихиями: снегом, вьюгой, метелью, бураном. По мнению бабушки Кая, именно она, заглядывая в окна, создает на них узоры. Она околдовать человека или животное, подавив его волю, подчинив его себе. Еще одним ее волшебным качеством является умение передвигаться в пространстве, преодолевая огромные расстояния на снежных санях. Она умеет превращаться в маленькую снежинку. И возвращаться по своему желанию к облику очень красивой молодой женщины, в глазах которой нет ни капли тепла. Её предпочтение — это исключительно правильные формы, доведенные до неестественного идеала.
Кто такая Cнежная королева?
ответ: Это волшебница и правительница всех зимних стихий. Она управляет снежинками, метелью и вьюгой. Ей подвластно северное сияние и лёд. Кроме того, она умеет управлять живыми существами, замораживая их, лишая чувств и эмоций, превращая в некое свое подобие. Она очень красива, но совершенно холодна. Ее нельзя назвать эмоциональной и даже трудно назвать живой. Ей близки понятия «совершенство» и вечность. В ее чертогах царит неестественная идеальность и правильность форм и явлений.
